| Головна » Статті » Наші випускники |
| У розділі матеріалів: 196 Показано матеріалів: 91-105 |
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 13 14 » |
 4 грудня Саша відсвяткувала День народження. Зараз вона проходить хімію з Цитозаром. Була невелика затримка через високі печінкові проби, але за пару днів наша героїня змогла заступити на хімію. Настрій бойовий, самопочуття теж більш-менш нормальне. Зараз Саші ніяк не можна «розкисати», адже вона мріє зустріти Новий рік вдома.Поки Олександра слухняно лежить під крапельницею і виконує всі рекомендації лікаря, ми знову шукаємо гроші. На рахунку фонду зараз є рівно 2000 гривень. Вартість флакона Онкаспару 22200 гривень. Нам потрібно зібрати 20200 гривень за три тижні. Читати далі... |
|
Два тижні тому Діма поїхав додому. Сьогодні хлопець повернувся до
лікарні, щоб пройти планові обстеження. Переносити планові аналізи не
можна, але грошей у мами вистачило тільки на дорогу в обласний центр. Читати далі... |
Коли знаєш, що дитина вже закінчує основне лікування, то
намагаєшся не писати прохання про допомогу. Завжди сподіваєшся, що
зібраних раніше грошей вистачить на всі потреби. Та й в масштабах потреб
всього нашого відділення 1700 гривень це незначна сума. Але для мами, у
якої сьогодні цих грошей немає, ця сума величезна. Наш Діма Сич вже
завершив основне лікування лейкозу. Слава Богу, у хлопця все добре.
 Наше сонечко маленька Лідочка Легкобит пройшла шосту хімію з шести, призначених лікарями Інституту раку. Сподіваємося, що на цьому лікування буде завершено. Маля добре трималася і на хімії, і два дні після хімії, а на вихідних - повний обвал аналізів. Лейкоцити сьогодні 0,1, тромбоцити одиночні, малечі вже перелили тромбоконцентрат. Показники по гемоглобіну
я по телефону не розчула, але судячи з того, що нашій красуні зараз
вливають донорську кров, гемоглобін теж не радує. Лідочка
дуже примхлива, млява, вона лежить із заплющеними оченятами і постійно
просить бабусю гладити то животик, то ручки, то ніжки. У дівчинки піднімається невелика температура. Читати далі... |
|
Розповідь мами:  Моя донечка Занько Софія з’явилась на світ 21 грудня
2011 року здоровою дівчинкою з нормальною вагою та зростом. Перші 7 місяців
гарненько росла, набирала вагу, навіть перебирала норму. У липні 2012 року ми
потрапили в інфекційне відділення міста Дубно Рівненської області. У Софійки
була висока температура, яку тиждень часу не могли збити лікарі до норми. Через
3 дні після виписки, я помітила, що Софієчка не бачить на праве очко, в неї
утворилась ніби порожнинка у зрачку. Ми звернулися до обласного офтальмолога у
Рівному, і він направив нас до Одеси в Інститут очних хвороб та тканинної
терапії ім. Філатової. Лікарі запідозрили ретинобластому правого ока – це
злоякісна пухлина сітківки ока. І на жаль, діагноз підтвердився. А після
повного обстеження – виявили, що ця хвороба на обох очах. 30 серпня малечу прооперували,
під час цієї операції було видалено праве очко, а у ліве ввели локальну
хіміотерапію. Читати далі... |
Падая на землю, поднимусь я,
Чтобы через шаг упасть.
А.Розенбаум Саме таку боротьбу зараз веде наша Саша Ткач. Тільки піднімається - «відходить» від хімії - і знову падає під новим вантажем важкого блоку. Забинтовує руки - піднімає аналізи - і знову зриває бинти. Саша продовжує лікування лейкозу, зараз вона знаходиться на середині другого протоколу. «Високодозка» дається дівчині дуже важко. Сильна
алергія на L-аспарагіназу, стоматит, болі в шлунку, нудота, падіння
аналізів, знову проблеми з підключичним катетером... Все це призвело до того, що
Сашенька з веселої, життєрадісної людини перетворюється в замкнуту
царівну Несміяну. Дівчині важко в лікарняних стінах. Так хочеться скоріше додому! Читати далі... |
 Сьогодні ми знову просимо про допомогу для Віті Титарчука. Хлопчик проходить перший протокол хіміотерапії. В цілому почуває себе відносно непогано, але у хлопчика після кожного блоку хімії сильно падають аналізи. На підняття аналізів Вітя витрачає багато дорогоцінного часу, відповідно збільшуються перерви між блоками хімії. Читати далі... |
 Діма Русанов успішно завершив перший
протокол хіміотерапії і поїхав додому на двотижневий відпочинок. На
жаль, відпочити вдома не вдалося. Перший раз у Діми піднялася
температура через годину після того, як хлопчик опинився вдома. Ще не
розпакувавши речі, Діма з татом повернулися в лікарню. Знову
крапельниці, знову лікарняні будні. Самопочуття Діми покращилося і він
повернувся додому. На цей раз Дімі вдалося пробути вдома цілий тиждень.
Хлопчик з мамою навіть пробував продовжити вчитися за шкільною
програмою, він розв'язав у зошиті кілька завдань. Але історія з
температурою повторилася. Хлопчик знову повернувся до лікарні. Зараз
Діма знову вдома. Відчуває себе в цілому добре, хоча настрій у нього "не
дуже". Адже відпочити не вдалося, а з понеділка треба лягати на хімію. Читати далі... |
|
Сьогоднішню новину хочеться почати зі слів подяки на адресу всіх, хто підтримує нашу Олександру Ткач на шляху до одужання. Вас так багато, що перерахувати кожного неможливо. Кожен ваш дзвінок, кожне пожертвування говорить про те, що наша красуня не одна. Зараз Саша проходить другий протокол хіміотерапії і кілька днів відпочиває вдома перед наступним блоком високодозованої хімії. Дівчина намагається набратися сил перед майбутньою важкою хімією, яку планують почати в понеділок. Читати далі... |
|
|
Івану Кисорцю 15 років. Він не по роках
дорослий і самостійний. Ваня потрапив в наше відділення з великою
пухлиною на шиї. Вперше мама помітила, що шия у Івана дещо збільшена ще
рік тому, але тоді цьому не надали великого значення. Іван почувався
чудово і ніхто й припустити не міг, наскільки страшна ситуація. Перед
першим вересня мама вирішила таки обстежити сина. Хлопцеві впродовж
майже двох місяців не могли встановити точний діагноз. Місцеві
патологоанатоми встановили, що пухлина у Івана не онкологічна. Але
столичні лікарі сказали, що матеріали, надані для аналізу, не дають
достовірної інформації. Київські лікарі пішли на зустріч і самі
виготовили проби для аналізу з видаленого лімфовузла. Через майже два місяці ходіння по колу, нарешті ми почули
діагноз - лімфогранулематоз.
 Ще один боєць вдома! Саша Мартинюк завершив основне лікування і вже поїхав додому. Спасибі всім, хто був поруч. Ваші молитви і ваша підтримка допомогли хлопчику пройти три довгих протоколи хіміотерапії. Саша проходив лікування плавно, без довгих затримок. Нещодавно я вже писала про те, що нам з боку іноді здається, що все пройшло легко і спокійно. І тільки мама знає, скільки сил і часу витратили лікуючий лікар і медсестри, щоб нам сьогодні здавалося, що все пройшло гладко. І тільки лікар і медсестри зі свого боку бачили, як важко було мамі з Сашком, який через вроджену хворобу ніжки тільки в два з половиною рочки навчився ходити. Окремо хочеться сказати сьогодні про маму Наталю. Тиха, спокійна, навіть можна сказати, непомітна жінка. Вона жодного разу не дозволила собі підняти ні на кого голос. Читати далі... |
 Продовжує лікування наш Діма Русанов. Хлопчик пройшов дві третини першого протоколу хіміотерапії. Діма тримається в цілому непогано, йде без великих зупинок, але у хлопчика є великі проблеми психологічного характеру. Якщо
перші тижні в лікарні Діма тримався добре, постійно був зайнятий
виготовленням сувенірів, листівок, ходив на всі заняття з арт-терапії, то
зараз хлопчикові нічого не цікаво. Діма нічого не хоче, він перестав посміхатися. Витягнути
хлопчика на творчі заняття дуже важко, волонтери кілька разів заходять в
палату до Діми, просять вийти на заняття, але часто їх зусилля
залишаються без відповіді. Діма став впертим, він відмовляється їсти. Нормально погодувати сина мама може тільки вдома, коли його на кілька годин відпускають з лікарні в перерві між хіміями. «Хочу додому. Коли мене вилікують? Коли мене випишуть додому? »- дуже часто повторює Діма. Читати далі... |
 У нашому відділенні новенький хлопчик - Вітя Титарчук. Малюкові два роки і дев'ять місяців, діагноз - гострий лімфобластний лейкоз. Хлопчик звикає до лікарні, він наляканий і розгублений, йому боляче і страшно. Активний і веселий вдома, зараз Вітя плаче при вигляді кожної нової людини в палаті. Вдома у Віті улюбленими іграшками були маленькі машинки, трактори, комбайн, поїзд. Зараз малюка рідко можна побачити з іграшкою в руці, він часто просто сидить на руках у мами. Читати далі... |
|
У нас у відділенні є сонячна дівчинка-підліток Олександра Ткач. Якщо
ви не можете собі уявити дорослої, цілеспрямованої, серйозної людини з
тонким почуттям гумору у чотирнадцять років, то приходьте до нас
знайомитися з Олександрою. Спортсменка, відмінниця, красуня - це все про неї. У палаті у наших Ткачів завжди затишно, тепло і весело. Вони завжди пліч-о-пліч - тендітна Саша, мама і тато. Часто в палаті також можна побачити бабусю, вона практично щодня приходить відвідувати внучку. Мама Людмила і тато Олександр завжди намагаються посміхатися, хоча страшно навіть уявити як їм важко. Попереду ще довгий і важкий шлях до одужання, грошей вже немає. Читати далі... |
 Поспішаю поділитися з читачами сайту найголовнішою радісною новиною - в нашому відділенні зараз є більшість необхідних ліків для лікування діток. Є майже вся хімія (крім тієї, якої немає в Україні - Пурі-нетол, Ланвіс, Натулан, Космеген), є антибіотики, є підтримуючі препарати, є шприци, фізрозчин і глюкоза. Звичайно, всі потреби відділення не перекриті, наприклад, у нас зовсім немає систем для інфузоматів, деяких необхідних дорогих ліків (Віфенд, Мабтера, Неуластим, Вінорельбін). Також хочу поділитися з вами новинами про наших діток. Читати далі... |
|
|
Block title
Категорії розділу
Програма підтримки
Стань донором
