Головна » Статті » Наші випускники » Сич Дмитро |
У категорії матеріалів: 4 Показано матеріалів: 1-4 |
Коли з нашого відділення виписувалися додому перші діти, яких ми вели як волонтери, то мені кожен раз здавалося, що виписка з онкологічного відділення повинна відбуватися шумно, весело і неодмінно з квітами. А як же без квітів і купи родичів, адже така перемога! Зараз я знаю, що після важких місяців в лікарні з відділення виїжджають тихо, боячись показати ту радість, яка ховається глибоко в душі. Це не забобон. Батьки знають, наскільки крихка ця виписка. Найменший нежить і температура - і вони з дітьми знову тут. Всього через тиждень-два вони приїдуть сюди на планові аналізи і будуть приїжджати ще ой як довго! Багато дітей закривають двері онкологічного відділення, прихопивши з собою не тільки важкі спогади, але й гепатит. Ось так тихо-тихо, поки проходили новорічно-різдвяні свята, виписалися додому наші нові «випускники». Читати далі... |
Коли знаєш, що дитина вже закінчує основне лікування, то намагаєшся не писати прохання про допомогу. Завжди сподіваєшся, що зібраних раніше грошей вистачить на всі потреби. Та й в масштабах потреб всього нашого відділення 1700 гривень це незначна сума. Але для мами, у якої сьогодні цих грошей немає, ця сума величезна. Наш Діма Сич вже завершив основне лікування лейкозу. Слава Богу, у хлопця все добре. Два тижні тому Діма поїхав додому. Сьогодні хлопець повернувся до
лікарні, щоб пройти планові обстеження. Переносити планові аналізи не
можна, але грошей у мами вистачило тільки на дорогу в обласний центр. Читати далі... |
Сьогодні
ми просимо про допомогу для 17 річного Діми Сича. Хлопцю терміново потрібна допомога! Приходячи
у відділення, завжди дуже
жалієш найменших. Але
з часом приходить розуміння, що малюкам лікуватися легше, ніж практично
дорослим пацієнтам. Малюк плаче декілька хвилин, а потім знову посміхається. Малюкові
подаруєш нову іграшку - він вже забув про крапельницю. Та й жертвують
маленьким набагато активніше, ніж дорослим. З дорослими все набагато
складніше. Морально переносити
лікування їм важче, ніж діткам. Дорослого хлопця не здивуєш
новою машинкою. Дози
всіх ліків в кілька разів більші ніж у маленьких, відповідно грошей витрачається
набагато більше. Дуже
хочеться написати гарні новини про Діму, але на жаль, новини у нас не дуже
радісні. У
хлопця виявили гепатит В. Мама вже купила Зеффікс і Пегасіс, витративши на ліки
останні гроші. Діма
підлікував гепатит вдома і сьогодні повернувся в лікарню на хімію. Але хімію капати не
почали, у хлопця низькі аналізи. Мама
позичила у сусідів по нещастю Грастим і сьогодні Діма вже піднімає аналізи в
борг. Читати далі... |
Ще два місяці тому в житті Діми Сича все було по-іншому. Два місяці тому Діма вчився в училищі маляра-штукатура-пічника. Два місяці тому хлопець впевнено йшов до своєї мрії стати солдатом. Весна 2012 року, як і всі попередні весни почалася для Діми зі свята - Дня народження. Адже Діма народився у перший день весни. Першого березня на вулиці ще лежить сніг і холодно, але все вже відчувають, що скоро все зміниться. В цьому році Діма відсвяткував свій сімнадцятий День народження. Все йшло за планом. Планова медкомісія в районному військкоматі. Діма подчуває себе нормально, ніяких скарг немає, але лікар зауважує маленькі горбики по всьому тілу хлопця. Живіт, спина усипані маленькими ущільненнями начебто прищики під шкірою. Діму направляють зробити загальний аналіз крові і його життя змінилося. Плани зруйнувалися. Лейкоз. |