Іванка не нова дівчинка в нашому відділенні. Вона лікується з серпня 2010 року. Приблизно в той же час я і познайомилася з цією дівчинкою. Нашу першу зустріч я не забуду ніколи. Заходжу в палату до однієї дитини, цієї дитини немає, а на сусідньому ліжку сидить маленький горобчик з двома підключеними інфузоматами. Обережно вітаюся і відразу чую у відповідь потік слів «Добрий день! А мене звати Іванка! Я нещодавно приїхала з Києва, мені там робили операцію. А зараз я маю лікуватися в Рівному. Мама сказала, що мені треба довго лікуватися, але я знаю, що тут всі дітки довго лікуються і тому не плачу. Мені вже майже 6 років і наступної осені я піду до школи, а до того часу обов'язково вилікуюсь. А моя мама зараз вийшли з палати, проте я не сумую. Я дуже люблю малювати. А Вас Як звати? »Ось так ми познайомилися і відразу потоваришували. Не подружитися з Іванкою практично неможливо. ..