Незважаючи на довгий і тернистий шлях в 260 днів ми нарешті вдома. Мій маленький, але дуже сильний син зміг пройти цей шлях, незважаючи на всі перешкоди. Бог послав нам це випробування, поклав важкий хрест на плечі моєї дитини, але він ні разу не кинув нас. Господь допомагав нам іти, коли не вистачало сил - піднімав і давав силу іти вперед, але були моменти коли він ніс мого синочка на своїх руках. Хочу подякувати всім Вам за ваші молитви. Разом ми змогли вимолити у Бога життя моєму синочкові...

  В цьому місяці ми вперше змогли побувати вдома не день ,не два а на сьогоднішній день уже 11 днів. Зараз ми знаходимося вдома лікуємо наш гепатит і вже майже забули що таке хімія і її побічні дії. Тільки один лише страх в моїй душі, та щоденна молитва допоможи Боже щоб все обійшлося. У зв’язку з тим що Вадіку виявили гепатит В ми вимушені перервати основне лікування та лікувати гепатит , що займає дуже багато часу. Моє сонечко наче ожило в дома бігає , грається, виглядає у віконечко та мріє по швидше вилікуватися щоб можна було вийти на вулицю. Сьогодні таке сонечко за вікном і ми з ним усією душею там...

  Вадик снова заболел. В пятницу упали анализы в субботу мы уже снова начали колоть граноцид. Хорошо, что хоть папа мальчика который уже прошел лечение в Киеве перепродал этот граноцид деткам из нашего отделения за полцены и нам попал один флакончик. К анализам еще и температура поднялась, кашель и насморк. Скорее всего, что химию которую должны капать во вторник будем откладывать и лечиться дальше. Боже где взять силы, чтобы это все выдержать...

   Сегодня к Катюше приехали две бабушки которые заменят маму с папой на некоторое время. Одна из бабушек постоянно была с Катюшей а мама оставалась в стороне что б ребеночек привык без мамы , в отделении мы делали бумажных бабочек на палочке волшебной ). Наше солнышко тоже заинтересовалось этим и пришла с бабушкой творить - настроение у девочки было грустное...она все время спрашивала где мама... видно, чувствует солнышко, что мама скоро уедет. Так тяжело смотреть на нее - она как зайчик - прижмется и только смотрит по сторонам с опаской... боится что кто то заберет ее от родного ей человека.  Читать дальше...

Від щирого серця вітаю вас з наступившим Новим 2011 роком.

В пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік -
З ним сердечно усіх Вас вітаю.
Хай моїх поздоровлень потік
У серцях Ваших лунко роздасться
І хай Вам наступивший рік
Принесе лише радість та щастя.

Дякую Богу, що на світі є люди, які не байдужі до чужої біди, і дякую Вам за те , що не дивлячись на свої проблеми знаходите час і можливості, щоб допомагати тим, хто так цього потребує. Мене звати Наташа, я мама Вадика якого дід мороз подарував мені під ялинку у 2008 році. І я хочу поділитися з Вами історією нашої хвороби, яка спіткала нас з сином....