| Головна » Статті » Наші випускники |
| У розділі матеріалів: 196 Показано матеріалів: 121-135 |
Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 13 14 » |
 Дорогі читачі сайту, вам не передати
словами, як же приємно дзвонити мамі дитини і чути в трубку «Ми вже
вдома! Ми пройшли всі хімії! ». Такі слова я почула вчора від мами Сашка
Ляшука!Коли я думаю про цього хлопчика, то у мене перед очима відразу з'являється картина, яка врізалася в пам'ять, - тато обіймає Сашу за голову, притискає сина до себе і завмирає на хвилинку. Скільки болю в очах старшого Олександра в ці кілька миттєвостей! Проходить кілька секунд, тато різко встає, вираз обличчя стає спокійним і зібраним і він вже вибігає з лікарні знову і знову шукати гроші, ліки, витратні матеріали. Не передати словами, як важливі для дитини такі кілька миттєвостей на руках у тата (тато Олександр приходив до лікарні до дружини і сина щоранку перед роботою)! Кілька хвилин з татом, а потім цілу добу з уважною мамою - і можна йти далі, до перемоги над хворобою. Як же важко усвідомлювати, що таких сімей у нас у відділенні одиниці... Цей хлопчик з першого дня у відділенні був особливим, виділявся серед всіх пацієнтів. У Саші на все є своя особиста думка. На одному з арт-занять хлопчик переконував усіх, що олівець «трав'яного кольору, бо така сама трава, а зелений колір не такий». І таких прикладів дуже багато. Головне слово, яке спливає в пам'яті, коли бачиш Олександрика- інтелігентність. Читати далі... |
 Наш Руслан продовжує боротися. Орієнтовно в четвер хлопець заступає на шостий курс хімії. За прогнозами лікарів, цей курс буде заключним. Пухлина,
яка на початку лікування була розміром 19 см і здавлювала шлунок
Руслана, зараз зменшилася до 0,3 см. Ось такі у нас хороші новини. До хвороби хлопець займався легкою атлетикою, улюбленою дисципліною у нашого атлета були стрибки в довжину. Здавалося
б, активний хлопець, якого хвороба поклала в ліжко, повинен був впасти в
депресію від самої думки про те, що він не зможе ходити. Але Руслан не такий! Ніякої депресії! Хлопець будує плани на майбутнє і пов'язує своє майбутнє тільки зі спортом. Руслан вже дізнався, що в інвалідному візку можна займатися футболом, баскетболом, стрільбою і настільним тенісом. Ось тепер хлопець думає, на якому ж виді спорту зупинити свій вибір. У Руслана навіть з'явилася справжня доросла мрія - бути першим в Україні футбольним арбітром в колясці. Щоб ці мрії здійснилися, потрібно спочатку завершити лікування. В Охмадиті є багато ліків, але на п'ятий блок мама все одно витратила близько десяти тисяч гривень. Читати далі... |
|
Коли дитина долає страшний рак - це величезна перемога. Напевно, це найголовніша перемога в житті дитини. Даринка Пригодюк перемогла рак три роки тому. У дівчинки була лімфома. Дівчинка захворіла через місяць після свого четвертого дня народження. Багато сліз, ручки сині від голок, під час хімії у дівчинки відмовили ноги. За дев'ять місяців Даринка пройшла шість важких курсів хіміотерапії. Дівчинка вистояла. Здавалося, що випробування закінчилися. Даринка повернулася додому, повернулася до нормального життя. Дівчинку турбувала тільки часта нудота і поганий апетит. У малечі виявили гепатит В. На жаль, гепатит - це проблема більшості дітей, які пройшли через онкологічні відділення. Читати далі... |
 Коли два місяці тому я писала про те, що для дівчинки потрібно
терміново зібрати більше 200 000 гривень, я не дуже вірила в те, що нам
вдасться забезпечити дитину препаратом Кансідас хоча б на декілька днів. Спасибі
добрим людям! Дуже важко, день за днем, але нам поки вдавалося не переривати
курс лікування. Ліки для дівчинки допомагали купувати багато людей. Сім
флаконів передав на баланс лікарні фонд Ріната Ахметова, один флакон купили для
Катруськи наші вірні помічники - фонд «Крила надії». Дякую! Упродовж двох місяців завдяки вам ми трималися.
Але зараз ми змушені кричати про допомогу. У Катрусі є запас ліків на три дні,
до 28 червня. Далі Кансідасу немає. Попереду вихідні. Чотири дні будуть закриті
банки. Будемо усією країною відзначати День Конституції. Тільки Катрусі, як і багатьом іншим діткам в
онкологічних відділеннях нашої країни, від цього свята не весело й не радісно. Читати далі... |
 У нас радість! У нас випускник! Завершив основне лікування Максим Гаврилюк! Хлопчик вже два тижні вдома, почувається добре. Максим пройшов лікування досить швидко і якби не гепатит, то можна було б сказати, що без особливих проблем. Тільки завершення лікування було дуже важким, насамперед у моральному плані. Дякуємо добрим людям, які допомогли успішно завершити лікування. Читати далі... |
 Давно не було
новин про нашого Руслана. Хлопець бореться з хворобою в
Охмадиті. І не просто
бореться, а з усіх сил намагається перемогти! Нагадаю,
що хлопцеві впродовж двох тижнів не починали капати першу хімію. Грубо
кажучи, ті два тижні Руслан був практично безнадійним, пухлина зруйнувала
спинний мозок, хлопця повністю паралізувало нижче пояса. Починати хімію було
дуже ризиковано. Слава Богу, лікарі
прийняли рішення починати лікування. Руслан
виправдав надії лікарів, хвороба відступає!Зараз Руслан відновлюється після п'ятого блоку хімії. Всього заплановано шість блоків хіміотерапії. На жаль, лікарі кажуть, що Руслан не зможе ходити. Настрій у хлопця в загальному хороший. Руслан намагається не сумувати. Після останнього блоку у нього кілька днів трималася температура і був розлад травлення. Сьогодні мама сказала, що синові вже краще. Руслан з нетерпінням чекає завершення лікування і дуже хоче скоріше повернутися додому. Так що сумувати зараз ніяк не можна. На жаль, вдома не все добре. З родини пішов батько. Без коментарів. Читати далі... |
|
 У нашому відділенні з'явився ще один чотирирічний хлопчик Максим. Що можна розповісти про малюка? Перше, що кидається в очі - хлопчика дуже люблять в сім'ї, особливо тато. Максимко пізня дитина. Мама, тато і дві старші сестрички з радістю чекали появу хлопчика на світ. Коли Максимко народився, вся сім'я оточила його турботою і любов'ю.Хлопчик захворів зовсім недавно, приблизно два місяці тому. Тато випадково звернув увагу, що у сина з'являються синці на тілі від найменшого дотику. У районній лікарні батьків переконали, що нічого страшного не відбувається і порадили здати аналізи на наявність гельмінтів. Коли паразитів не виявили, батьків заспокоїли, що дитина здорова. Два тижні батьки Максима фактично змушували себе повірити в те, що все нормально. А потім вони помітили, що хлопчик став примхливим і млявим. Тато поїхав до Рівного і попросив знайомого лаборанта зробити аналіз крові хлопчика. Зараз тато часто згадує, той страшний момент, коли лаборант, ховаючи очі, сказала переляканим голосом «Негайно йдіть до лікаря гематолога». Пункція кісткового мозку показала гострий лімфобластний лейкоз. Читати далі...
|
 Перед тим як написати новини я завжди намагаюсь поговорити з мамою дитини, про яку буду писати. Намагаюсь поговорити з малюком, щоб можна було розповісти читачам сайту не тільки про потреби, а й про саму дитину. На жаль, з Тимофієм Московцем написати хоч щось окрім прохання про допомогу поки не виходить. Поговорити з мамою не вдається, тому що вона постійно зайнята з хлопчиком. Поговорити з Тимофієм зовсім неможливо, хлопчик практично постійно плаче або вередує. У Тимофія тримається температура. Хлопчик млявий і примхливий. Йому важко в лікарні. Аналізи впали. Лейкоцити тримаються на рівні 0,4. У батьків зовсім не залишилось грошей. А хлопчикові терміново потрібно купити антибіотики - по 10 флаконів Ванкоміцину і Меронему. Також терміново потрібно піднімати аналізи. Потрібно купити 5 флаконів Грастиму. Після розміщення історії Тимофія на сайті, на рахунок фонду надійшло 400 гривень. Дякуємо за допомогу! На жаль, цих грошей мало, щоб купити необхідні ліки. Будь ласка, допоможіть хлопчику! Читати далі... |
 У нашому відділенні новенький хлопчик з гарним ім'ям Тимофій. Це весела і активна дитина Як і всі малюки він любить грати і веселитися. Через місяць Тимофійчику виповниться п'ять років. Але швидше за все свій перший маленький ювілей хлопчик проведе в лікарняних стінах. Зовсім недавно у малюка виявили лімфому Беркітта. Хвороба вперше проявилася в квітні. Уважна мама помітила, що у сина збільшилися мигдалини. Хвороба стрімко прогресувала і за кілька тижнів пухлина на мигдалинах вже здавлювала горло Тимофія. В онкодиспансері у хлопчика взяли біопсію, яка підтвердила найстрашніше - онкологію. |
 Бувають у житті ситуації, коли дуже довго йдеш і втомлюєшся настільки, що не можеш взяти себе в руки і зробити вирішальний ривок. Зараз така ситуація у нашого Максима Гаврилюка. На горизонті вже видніється кінець лікування. Максим завершує третій протокол хіміотерапії. Але як же довго тягнеться цей протокол! Хлопчик дуже втомився, він часто плаче, іноді кричить, що хоче ходити до школи разом з усіма дітьми, а не лежати під крапельницею. У Максима порушився сон. Якщо раніше Максима не можна було втримати в палаті, то зараз він постійно лежить. |
 За
минулі десять днів стан нашої дівчинки значно покращився. Їй кожного
дня капають кансідас і Віфенд. Дівчатко веселе, активне. Вчора
в нашому відділенні був маленький концерт. Поки артисти готувалися до
виступу,
я не могла відірвати очей від Катрусі. До
дівчинки приїхала мама і вона сиділа на дивані біля неї і тата. Дівчинка
світилася від радості, вона постійно поверталася і дивилася то на маму,
то на
тата. Ви б бачили її очі! Заради такої радості в очах Катрусі варто
боротися!На наше прохання про допомогу відгукнулося багато людей, які пожертвували 13 700 гривень. Спасибі всім! Крім того, ще 9800 гривень передали організатори турніру КВК у нашому місті. В Україні зараз немає кансідаса. Поки ліків немає, ми купуємо залишки препарату в аптеках і в батьків інших дітей з усієї країни. У п'ятницю татові передзвонили і запропонували купити ще три флакони ліків за 4500 гривень за флакон. Тато вирішив взяти ліки в борг. В аптеці обіцяли почекати з оплатою кілька днів... |
 Ще два місяці тому в житті Діми Сича все було по-іншому. Два місяці тому Діма вчився в училищі маляра-штукатура-пічника. Два місяці тому хлопець впевнено йшов до своєї мрії стати солдатом. Весна 2012 року, як і всі попередні весни почалася для Діми зі свята - Дня народження. Адже Діма народився у перший день весни. Першого березня на вулиці ще лежить сніг і холодно, але все вже відчувають, що скоро все зміниться. В цьому році Діма відсвяткував свій сімнадцятий День народження. Все йшло за планом. Планова медкомісія в районному військкоматі. Діма подчуває себе нормально, ніяких скарг немає, але лікар зауважує маленькі горбики по всьому тілу хлопця. Живіт, спина усипані маленькими ущільненнями начебто прищики під шкірою. Діму направляють зробити загальний аналіз крові і його життя змінилося. Плани зруйнувалися. Лейкоз. |
|
|
|
Передусім хочу подякувати всім читачам сайту за моральну підтримку. З моменту розміщення останніх новин про наше відділення, ми пройшли через важкий шлях і на цьому шляху люди підтримували нас дзвінками, листами, СМС-ками, коментарями на сайті. Завдяки Вам ми зрозуміли, що ми не одні і не боремося з вітряними млинами. У нас було безліч сумнівів з приводу того, чи варто було озвучувати в ЗМІ ситуацію із забезпеченням ліками відділення онкогематології. Адже після нашого виступу під удар потрапили лікарі та медсестри відділення. Саме на них звалились перевірки та погрози. Коли ситуація загострилася до межі, на наші усні прохання про допомогу у вирішенні конфлікту відреагував губернатор нашої області. Нам невідомо зміст розмови на закритій зустрічі лікарів і чиновників, але після нього всі перевірки припинилися. |
|
|
Хвороба дитини - це завжди горе. Але навіть серед сімей в онкологічному відділенні є хоч трішки зібраніші, а є зовсім розбиті не тільки онкологічним діагнозом дитини, а й попередніми проблемами, переживаннями і крайньою бідністю. Сім'я нового хлопчика Сашка Мартинюка саме така. З першого дня у відділенні їм вже потрібна допомога. Адже вони вже у боргах. Сашко народився з хворою ніжкою. На лікування витрачено вже багато грошей, але щоб поставити хлопчика на ноги, йому потрібно робити операцію з заміни частини кістки в гомілці. Малюк вже декілька місяців перебуває в гіпсі. Рік тому на сім'ю звалилась ще одна біда - у бабусі виявили злоякісну пухлину. Мама і тато Сашка по копійці збирали гроші на хімію для бабусі, позичали у всіх знайомих. За рік лікування хворобу перемогти не вдалось. Минулого тижня їй прокапали найдешевшу хімію в дорослому онкодиспансері. Чи буде лікуватися бабуся далі - невідомо. Зараз вона стоїть перед вибором, рятувати своє життя чи життя онука. Block title
Категорії розділу
Програма підтримки
Стань донором
