Завершила последнюю химию наша умница Светланка Хомич! Впереди плановые обследования, КТ, анализы на гепатит. Но на первом плане сейчас анализы. Показатели пока очень низкие. Настроение у Светланки хорошее, но девочка очень быстро устает. ...

  Народився я в звичайній сім'ї робітників. Батьки працювали на Костопільському ДБК, зараз це ТОВ"Swisspan by Sorbes", (який дуже допоміг мені в лікуванні.) З того часу коли я захворів, мама не працює.
  В сім'ї я довгожданна і бажана дитина, тому, що моєї появи на світ батьки чекали цілих 9 років. В той самий день коли я народився помер мій дідусь по маминій лінії, наче уступив мені дорогу, мабуть разом і талант свій передав,мама каже, що він гарно малював та й зовні я дуже схожий на нього...

   Сегодня к Катюше приехали две бабушки которые заменят маму с папой на некоторое время. Одна из бабушек постоянно была с Катюшей а мама оставалась в стороне что б ребеночек привык без мамы , в отделении мы делали бумажных бабочек на палочке волшебной ). Наше солнышко тоже заинтересовалось этим и пришла с бабушкой творить - настроение у девочки было грустное...она все время спрашивала где мама... видно, чувствует солнышко, что мама скоро уедет. Так тяжело смотреть на нее - она как зайчик - прижмется и только смотрит по сторонам с опаской... боится что кто то заберет ее от родного ей человека.  Читать дальше...

   З 25 січня по 14 лютого 2011 року у торгівельному комплексі «Злата плаза» триватиме перша авторська виставка молодого художника Назарія Матвійчука.
   Назару всього 18 років – і малює він усе своє свідоме життя, пригадує, що з раннього дитинства найкращою іграшкою були олівці та мамині журнали, де можна було малювати та обводити картинки і фотографії. У 10 років юний художник став відвідувати гурток при «Школі мистецтв», тоді ж він найбільше вподобав малювати гуашшю пейзажі.
   Творчість допомагає Назару зберігати позитивний настрій та дає сили на боротьбу – п’ять років тому юнакові діагностували гострий лімфобластний лейкоз. Та попри виснажливе лікування...

Від щирого серця вітаю вас з наступившим Новим 2011 роком.

В пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік -
З ним сердечно усіх Вас вітаю.
Хай моїх поздоровлень потік
У серцях Ваших лунко роздасться
І хай Вам наступивший рік
Принесе лише радість та щастя.

 Я ніяковію, коли мені дякують батьки онкохворих дітей, не через скромність, а тому що вони не знають, що моя допомога настільки мізерна , що не варта подяки. Проте я не відмовляю їм, бо не маю права позбавити їх надії. А в самого в цей час мурахи по спині, бо слова їхньої подяки це найщиріше , що я колись чув. Сьогодні я розповім про «Сильних духом» . ...

  Коли людина здорова то не замислюється над тим, яка вона щаслива. Коли немає здоров’я, рахуйте що немає нічого, а гірше за все коли хворіють діти та їх одужання залежить від грошей. 24.11.2010року у нас взяли пункцію з 4-х місць (спини, бедер, і грудної клітини,) 25.11.2010року моїй 9 річній дочці Вікторії поставили жахливий діагноз – гострий Лімфобластний лейкоз. Нажаль в нашій Країні лікування проводять за рахунок коштів батьків. Ліки коштують не одну сотню тисяч гривень. До вас звертається мама Вікторії Струк (Каверіна) Наталя. Читати далі...

Ми рідко пишемо новини про Юру Бачука, бо він дуже часто знаходиться на лікуванні в Києві. Часто за турботами про інших дітей ми не помічаємо цього скромного хлопця з великої дружної сім’ї з села Перетоки Костопільського району.
А от мами в нашій гематології, навпаки, ніколи не забувають про Юру. Скільки часу не провели б Юра з татом в Києві, під час кожного візиту в лікарню мами або запитують в мене як там Бачуки, або самі розповідають новини про них. ....

Дякую Богу, що на світі є люди, які не байдужі до чужої біди, і дякую Вам за те , що не дивлячись на свої проблеми знаходите час і можливості, щоб допомагати тим, хто так цього потребує. Мене звати Наташа, я мама Вадика якого дід мороз подарував мені під ялинку у 2008 році. І я хочу поділитися з Вами історією нашої хвороби, яка спіткала нас з сином....

  Привіт! Мене звати Юля. Мені 15 років. Рік назад, я дізналась про свою хворобу -«Лімфогранулематоз». Все почалось з того, що я виявила на шиї пухлинку, розміром із сливку. Далі через деякий час я почала часто хворіти ГРЗ. Як кожна людина, коли захворіе, думає, що усе минеться, але у моему випадку нічого не змінювалось. Коли останній раз я захворіла, мій стан погіршувався. Температура трималась, а пухлина росла