У нас снова радостная новость! У нас еще одна выпускница! Это наша красавица Оленька Новосад. Оля и ее мама Алла скромные, милые и хрупкие люди. Оленька очень тяжело начинала лечение. С первых дней в отделении Оля замкнулась, а мама плакала и молилась. Первая химия была очень трудной. Девушка тяжело переносила каждую капельницу, а при слове «пункция» в глазах у Оли дрожали слезы страха...

 Настюня росла дуже гарною дівчинкою : довгі повіки, великі оченята, смугляве личко – маленька фея. Дитина допитлива, багато знає, цікавиться, але хвороби переслідують з раннього дитинства. Анастасія має стату інваліда дитинства. У 2009 році Настя пішла до школи у перший клас, але навчалась всьго 2 місяці , бо хвороби переслідували одна за одною. Новий рік почався для сім*ї дуже сумно – після тривалого лікування частих простуд, як грім серед ясного неба , прозвучав новий діагноз – гострий лейкоз. 

Нашого хлопчика звати Роман, йому 4 рочки. Він дуже енергійний і веселий, любить гратися на вулиці з друзями, його завжди все цікавить. Але три місяці тому ми помітили, що в нього пропав апетит, говорив, що болить живіт який був набряклий і твердий. Ми одразу звернулись до лікаря, який після обстеження повідомив ...

Перебуває на лікуванні у відділенні онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні з діагнозом гострий лімфобластний лейкоз. До недавнього часу Тетяна не скаржилася на самопочуття, була веселою, життєрадісною дівчинкою. Нещодавно почала скаржитись на запаморочення та головні болі. Після здачі аналізів у дівчинки виявили страшну хворобу...

До осені 2009 року наша донька росла здоровою і життєрадісною дівчинкою. Після 9-го класу мріяла поступати вчитися на медсестру або вихователя у дитячому садочку. Але при проходженні медогляду до школи на відвідування уроків фізичного виховання у неї на шиї виявили збільшення лімфовузлів. Ми звернулися в обласну дитячу лікарню до гематолога.

Сашенька, якій тільки виповнилось 2 роки, росла допитливою і життєрадісною дитиною. Всі з нетерпінням спостерігали за першими кроками, першими словами... Для нас, дорослих, це повсякденні речі, а для малюка - важка праця. Адже попереду величезний, незнаний світ, який він прагне пізнати. Та грянув грім... у середині квітня у Сашеньки на тілі з'явилась велика кількість синяків. Щодня їх ставало все більше і більше. Здали кров на аналіз... Наступні дні проходили як в тумані.

  Сучасна медицина навчилась перемагати дитячі онкозахворювання, 60-90% випадків в залежності від діагнозу. Проте реалії сьогодення такі, що найбільшим ворогом хворих дітей є не рак, а тотальна байдужість. Байдужість держави Україна , в особі чиновництва, яка фінансує лише 30% від запланованого (навіть не від необхідного), та бездушність, яка дозволяє їм красти всенародно зібрані кошти на довгоочікувану "дитячу лікарню майбутнього”, ставить під сумнів майбутнє і саме існування цієї держави .