| Головна » Статті » Статті » Твори |
| У категорії матеріалів: 26 Показано матеріалів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по: Назві
|
|
Що зробила з нами війна, скільки життів вона загубила, скільки сліз вона пролила, поламала і наші надії, багатьом зруйнувала життя.|
"Ми витягуємо дітей з однієї ями для того, аби кинути їх в іншу яму!" Невідомий лікар Позаяк призначений облрадою керівник комунального закладу "Рівненської обласної дитячої лікарні" Думановський Г.В. не здатен або не хоче вирішити проблему гепатитів вже протягом багатьох років, ми очікуємо, аби облрада сама зайнялась її вирішенням і створила комісію по цьому питанню. У разі негативного рішення по цьому питанню ми докладемо всі необхідні зусилля для створення ініціативної групи батьків дітей заражених у лікарні гепатитом для колективного позову проти лікарні і відшкодування збитків їх здоров’ю у відповідності до ст.6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я". Читати далі... |
|
Кому Революція, кому війна, а є люди які тільки про сім'ю і думають. В Рівненській обласній дитячій лікарні вималювалась цікава схема. Одна сім'я Думановських фактично кілька місяців керувала і після наступної сесії облради планує керувати й далі цілим сектором дитячої медицини області. Думановська Марія Володимирівна заступник начальника Управління охорони здоров'я РОДА по материнству і дитинству є безпосереднім керівником свого чоловіка головного лікаря РОДЛ Думановського Георгія Вікторовича, який є керівником свого сина, якого нещодавно призначив завідуючим відділенням планової хірургії РОДЛ. "Дивним" чином син отримав "позачергові" дві кваліфікаційні категорії, чудові характеристики і посаду. Ось посилання на інші підозрілі справи які відбуваються в РОДЛ: Далі...
"ДОБРОДІЙНА" МАТЕМАТИКА В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ ДИТЯЧІЙ ЛІКАРНІ 2+2=0,5 ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ПРИХОВУЄ ІНФОРМАЦІЮ ПРО РІВНЕНСЬКУ ОБЛАСНУ ДИТЯЧУ ЛІКАРНЮ |
|
Бажаєте дізнатись про математику щось нове? Запитайте в Рівненській обласній дитячій лікарні звіт по "благодійним" коштам за 4 роки діяльності головного лікаря Думановського Г.В. Ось наприклад 131588,74+18477,95+79071,51+51349,52= ...... скільки б ви гадали вийде? Правильно! 88960,23 гривень! Не питайте нас , а де ж ще добродійних 200 тис грн. Запитайте це у головного лікаря РОДЛ Думановського Г.В . А ще керівництво РОДЛ подає різні дані про "благодійні" внески громадськості і облраді. Та й взагалі чи можна вважати благодійними добровільно-примусові внески батьків, дітей яких мають госпіталізувати після сплати цих "благодійних" внесків? Читати далі... |
|
Управління охорони здоров'я Рівненської ОДА приховує інформацію про Рівненську обласну дитячу лікарню, чим порушує закон «Про доступ до публічної інформації». В цій статі ми перелічимо факти приховування, спотворення і навіть відвертої брехні. Зрозуміло, що начальник управління Осіпчук сам не складає відповіді на інформаційні запити, а ті хто складають дуже цими відповідями підставляють його. Такими діями явно намагаються приховати "темні дєлішкі", які творяться в РОДЛ. Читати далі... Новини відділення | Переглядів: 1720 | Author: Олександр Петровський | Дата: 2014-09-01 | Коментарі (0) |
|
|
|
|
|
Пропонуємо вашій увазі один з віршів, написаний мамою нашого підопічного Віталика Зінича.
|
|
|
Останнім часом, відвідуючи супермаркети та
магазини Рівного, помітив що відбулось значне збільшення скриньок від
організацій не рівненського походження, а значна кількість купюр в прозорих
скринях свідчить, що жертводавці навряд чи читали листівки на тих скринях. А
варто було б. Бо ви, помічники,
жертводавці, добродійники, |
В Україні за показником минулого року заготовлюється 9,1 мл крові на одну особу, тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що ця доза повинна становити не менше 15 мл. У США та Європі 60 з тисячі осіб здають донорську кров. В Україні – лише 18 осіб з тисячі здають кров. І більшість з цих 18 стають донорами лише в момент гострої потреби крові для своїх близьких чи знайомих. Читати далі... |
 Коли я зустрічаю
своїх знайомих, вони щоразу питають: «Ти ще займаєшся благодійністю?». А після
цього питання завжди звучить наступна, передбачувана мною, репліка: «Не
знаю як ти так можеш, не боятися... Я б там при вході розридалась/розридався»... Я заспокоюю цих людей фразою, що варто концентруватися не на тому, що ці діти
тяжкохворі, а на тому, що їхній шанс вижити дуже високий. А помирають діти і
від грипу та пневмонії.Однак, я боюся... Я дуже боюся ходити у відділення онкогематології. Ви навіть не уявляєте – як я боюся!!! Я щоразу переступаю поріг лікарні і відчуваю як кров пульсує навіть у скронях... Не дивно, що коли сьогодні один тато взяв поміряти мій пульс – він був 81 удар, з моєю то вагою у 53 кіло! Якщо ви думаєте, що волонтер – це людина в бронежилеті, той, кому як обраному вдається його натягнути і не перейматися нічим, а лише боротися за життя і допомагати-допомагати-допомагати, то ви помиляєтеся! Читати далі... |
|
Якось я півгодини спостерігав за жінкою, що стояла на мостику біля ринку з дитячою фотографією і папірцем «Допоможіть на операцію». За цей час сімнадцять перехожих кинули їй гроші. Звичайно там не було по 100 чи по 50 гривень, але навіть мінімальний її заробіток значно вище ніж в більшості з тих, хто читає ці рядки. Але чому вона там стоїть? Та тому що жоден з тих 17 «жертводавців» навіть не зупинився, не прочитав і не запитав у тієї жінки «чому вона така безсовісна?», адже для кожного стало б зрозуміло, що його обдурюють. Читати далі... |
 Відразу хочеться зауважити, що викладений нижче
матеріал носить більше автобіографічний характер, метою створення якого була
передача власного досвіду протистояння мовчазному і підступному ворогу-паразиту
– онкологічній хворобі. Адресовано даний матеріал в першу чергу тим, хто впритул
стикнувся з цим викликом долі і вибрав шлях протистояння. Ще раз хотілося б
акцентувати увагу на те, що описаний в статті досвід – власний і без прикрас. Читати далі... |
 Я не лікар, але коли я дивлюсь на цю фотографію Насті Кукси та Іванки Фіненко, я згадую добрий десяток препаратів хіміотерапії. А ще життєдайні компоненти крові – R-маса, плазма та тромбоконцентрат. Завдяки цьому ці дівчатка зараз живі. Ще два роки тому їм у цей самий час вливали і вливали літри ліків і компонентів крові. Зараз Настуня і Іванка знаходяться в Москві, вони беруть участь у Міжнародних іграх переможців. Учасниками таких змагань є діти, які подолали рак... |
|
Рак - це страшна хвороба та лікарі навчились з нею боротись і статистика виживання повільно але покращується. Це в цивілізованому світі, але не в Україні. Загублені життя наших дітей вперто пробивають навіть найнижчі європейські показники виживання і виною є лишень злочинна діяльність українських чиновників. До того що гроші завжди виділялись на лікування дітей в меншій кількості ніж є реальна потреба, додалось неприкрите збочене прагнення провести Євро2012 за будь-яку ціну. Колізеї, на яких проводиметься футбольний єврочемпіонат, побудовані за рухунок тисяч дитячих життів... |
|
Від адміністратора сайту: Ця стаття - крик душі досвідченого волонтера Анастасії Осіпової, яка багато років працює з дітьми в онкологічних відділеннях. Але проблема знеболення при важких хворобах якоюсь мірою торкнулася кожного з нас. В кожного є рідні, друзі, знайомі, яким довелося пройти через пекло болю. В нашій країні дуже важко чогось добитися, але тим не менш треба добиватися. Просимо всіх приєднатися до збору підписів! «Я тобі казала, у бабусі - рак?» - Моя найкраща подруга з тарілкою в руках, яку несла, щоб поставити на святковий стіл, зупиняється посеред кухні. «Давно вже, виявляється. Пізно щось робити. Лікар сказав, що півроку десь. Напевно, це страшно, знати, що скоро помреш? Уже кровотечі почалися, і болить весь час. Потім, напевно, зовсім нестерпно буде?» - Каріна навіть не питає, вона констатує факти. Людина не повинна відчувати БІЛЬ, людина має право прожити свої останні дні і померти гідно. Я мовчу, щоб не засмучувати її ще більше, але в мені все кричить: це неправильно, так не повинно бути! |
|
У всі часи
існує поширена думка, що молодь не
та. «От ми були! А вони…»,- часто кажуть люди навіть середнього віку, не те що пенсіонери. Мені ще досить далеко до
пенсійного віку, але я щиро сподіваюся, що не буду так казати завдяки молодим
людям, з якими постійно спілкуюся. |
 Іноді мені
здається, що так не буває. Коли я приходжу в наше онкологічне відділення, то
час від часу я відчуваю себе в паралельному вимірі. Іноді я не можу себе
заставити повірити, що маленькі діти можуть так важко хворіти! Не можу
повірити, що діти місяцями лежать в лікарні, знають на пам'ять назви багатьох
препаратів і розповідають мені дорослій, яка норма гемоглобіну. Іноді мене
накриває хвиля жаху і тоді мені здається, що я прийшла не в лікарню, а в
кінотеатр на поганий фільм. Зараз фільм
закінчиться, я піду додому і забуду про ці страхіття. Та фільм не закінчується,
він продовжується безкінечно, тільки герої міняються. Я іду додому в свою
сім'ю, до своїх дітей. Проходить день, два, максимум тиждень і я повертаюся.
Так триває вже два роки. Я повертаюся, тому, що вірю — з Божою
допомогою зможу принести в цей паралельний світ хоч би частку світла. |
|
Батьківське серце по-особливому стискається, починає боліти та тривожніше пульсувати, коли діагноз "онко" постановлено дитині і необов’язково своїй. Мимоволі усвідомлюєш що самостійно боротися з цією хворобою – це як з голими руками дертися не скелю. Непідйомні суми, необхідні для лікування здаються просто захмарними та нереальними для бюджету всієї родини. А в тих умовах, що створені сучасним вітчизняним МОЗ та державною системою загалом, до фінансової проблеми (детальніше наприклад тут ) додається проблема доступності ліків в Україні. |
|
Зараз я намагаюся навести лад в своїй голові. Навести той самий лад не вдається. Можливо, коли я поділюсь своєю проблемою, стане трохи спокійніше. Про такі речі намагаються не говорити і не писати. Я щиро сподіваюся, що своїми словами я нікому не спричиню шкоди. Мовчати більше не можу!
В дитячій онкології, та й напевно в онкології взагалі є велика проблема - відсутність багатьох ліків в Україні. Коли ми кажемо про ліки, то уявляємо собі баночки з препаратами. Але в нашому випадку це не баночки, а посмішки конкретних дуже близьких нам дітей. |
Block title
Програма підтримки
Стань донором
