Головна » Статті » Статті » Твори |
У категорії матеріалів: 26 Показано матеріалів: 21-26 |
Сторінки: « 1 2 |
Коли майже щодня бачишся і спілкуєшся з дітьми – це чудово... Але коли з тією ж періодичністю бачиш дітей з, так-би мовити, недитячими діагнозами, відчуття дещо інші. |
Напевно ця стаття буде довгою. Вона буде відвертою. Щиро сподіваюся, що з розумінням поставитеся до того, що я зараз напишу. Я буду писати про наші досягнення цього року. Бо насправді зроблено дуже багато. Зараз третя ночі, але мені хочеться підбити підсумки того року, який минає. |
Хто вмер, але не забутий, той безсмертний...
Лао Цзи
Про те, як за тиждень ти прив'язуєшся до людини
Назар Матвійчук — це особлива людина. Особлива усім! Характером, поглядом, поведінкою, стилем, навичками... це безкінечний список відмінностей від інших. Позитивний список відмінностей. Ми знайомі вже майже рік... були знайомі!... |
Все почалося в грудні 2009 року. Намагання допомогти півторарічній дівчинці привело у відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні, а побачене там страждання і розпач вже не дозволили піти звідти, не зробивши нічого для інших тяжкохворих дітей. За три місяці нас було п'ятеро і ми стали волонтерською групою. За півроку нас вже було десятеро і постало питання в організованості і упорядкуванні волонтерського руху в Рівному. Для цього ми створили громадську організацію "Берегиня Рівненська" , де кожному волонтеру є об'єм роботи. Завдання які ми вирішуємо ростуть разом з ростом організації, хоча на початку було великою проблемою зібрати кошти на одну упаковку дороговартісних ліків одній дитині. Проте, як і на початку, потрібне Ваше співчуття, Ваша допомога, Ваша участь... Новини відділення | Переглядів: 1980 | Author: Олександр Петровський | Дата: 2011-08-19 | Коментарі (0) |
Я ніяковію, коли мені дякують батьки онкохворих дітей, не через скромність, а тому що вони не знають, що моя допомога настільки мізерна , що не варта подяки. Проте я не відмовляю їм, бо не маю права позбавити їх надії. А в самого в цей час мурахи по спині, бо слова їхньої подяки це найщиріше , що я колись чув. Сьогодні я розповім про «Сильних духом» . ... |
Сучасна медицина навчилась перемагати дитячі онкозахворювання, 60-90% випадків в залежності від діагнозу. Проте реалії сьогодення такі, що найбільшим ворогом хворих дітей є не рак, а тотальна байдужість. Байдужість держави Україна , в особі чиновництва, яка фінансує лише 30% від запланованого (навіть не від необхідного), та бездушність, яка дозволяє їм красти всенародно зібрані кошти на довгоочікувану "дитячу лікарню майбутнього”, ставить під сумнів майбутнє і саме існування цієї держави . |