A A
RSS
Головна » Статті » Статті » Твори
Я не лікар...
   Я не лікар, але коли я дивлюсь на цю фотографію Насті Кукси та Іванки Фіненко, я згадую добрий десяток препаратів хіміотерапії. А ще життєдайні компоненти крові – R-маса, плазма та тромбоконцентрат. Завдяки цьому ці дівчатка зараз живі. Ще два роки тому їм у цей самий час вливали і вливали літри ліків і компонентів крові. Зараз Настуня і Іванка знаходяться в Москві, вони беруть участь у Міжнародних іграх переможців. Учасниками таких змагань є діти, які подолали рак. 
 


   Я не лікар, але коли я заходжу в палату до своїх підопічних, то перше, на що звертаю увагу – це губи дитини. Якщо на обличчі блідого лисого хлопчика видно губи, то ситуація ще відносно нормальна. А якщо губи настільки бліді, що на обличчі їх непомітно, то скоріше всього в дитини дуже низький гемоглобін. Можливо такій дитині треба буде вливати донорську кров. Можливо наш волонтер знову дістане свій записник і буде весь вечір обдзвонювати незнайомих людей з загадковими позначками, неначе оцінками в шкільному журналі  1+, 2-, 3-... 
 


   На цьому фото мій друг і підопічний Юра Шупик. Він все пройшов і вистояв. Зараз Юра дома. Його життя теж врятовано завдяки донорській крові. До цих фотографій я можу також додати фото моїх власних дітей, адже моє життя після аварії двадцять п’ять років тому врятували завдяки донорам. Я не знаю тих людей, але я про них пам’ятаю і дякую їм. 

   Я не лікар, саме тому я зараз пишу цю статтю. Лікарі в нашій країні не можуть відкрито написати, що з донорством в нас є велика проблема. Донорів мало. Донорів потрібно за власні кошти перевіряти на різноманітні вірусні гепатити. Донорів не хочуть відпускати з роботи, адже процедура здачі тробоконцентрату займає два робочі дні. Здавання крові ніяк не заохочується з боку держави (важко назвати заохоченням харчовий пайок вартістю 20 гривень).

   Я волонтер. Я майже щодня бачу очі матерів, які виривають своїх дітей з лап страшної хвороби. Та самі вони не зможуть подолати хворобу. Їм потрібні помічники. Ангели-охоронці, готові поділитися своєю кров’ю. В нашому маленькому місті знайти донорів вже не так важко, як раніше. Абсолютно інша ситуація в Києві. Скажіть, де мама з маленького містечка з важко хворою дитиною на руках, може знайти 5-10 донорів??? В Охмадиті лежать важко хворі діти, яким терміново треба донорська кров. Зараз найбільша проблема з другою групою крові. Не хочу бути голослівною. Зайдіть на сайт www.donor.org.ua і подивіться, скільки прохань від пацієнтів Охмадиту про донорів з другою групою крові. Серед цих дітей і восьмирічна Анастасія Небувайло з Рівного. 

   Будь-ласка, розкажіть про катастрофічну ситуацію своїм знайомим! Допоможіть цим дітям вижити!!! Цим дітям терміново потрібні донори в Києві з другою групою крові: 

 Мороз Володимир, мама Леся тел.097- 74-32-344
 Якович Никита, мама Аліна 067-560-40-08,
 Мінаков Максим, мама Юля 066-51-65-671, 068-11-55-681
 Долинська Анна, мама 097-209-44-55
 Кульбаба Назарій, мама 067-727-01-32
 Небувайло Анастасія, мама Інна 067 360-13-35, тато Дмитро 050 375-52-89.
Категорія: Твори | Додав: Volonter (2012-06-01) | Автор: Мар'яна Рева
Переглядів: 1329
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]