У всі часи існує поширена думка, що молодь не та. «От ми були! А вони…»,-  часто кажуть люди навіть середнього віку, не те що пенсіонери. Мені ще досить далеко до пенсійного віку, але я щиро сподіваюся, що не буду так казати завдяки молодим людям, з якими постійно спілкуюся.

   Я ними пишаюся, хоча познайомилися ми відносно недавно. Це спудеї Національного університету «Острозька Академія». Не знаю на якій спеціальності вчаться ці дівчата, але точно знаю, що навчання в Університеті навчило їх головному – співчуттю і доброти. Наше знайомство почалося зі дзвінка від одної студентки, яка захотіла взяти участь у творчих заняттях. Катерина приїхала в Рівне, поспілкувалася з дітьми у відділенні. Нажаль, вона не змогла більше приїздити, адже Остріг все-таки далеко від Рівного. Але дівчина не полишала думки, що вона мусить допомагати цим дітям. Катя розповіла про хворих дітей колегам по навчанню і дівчата вирішили зробити для дітей новорічні листівки. Листівки вийшли просто диво! Діти тримали ці листівки з добрими побажаннями і напевно мріяли про наступний Новий рік, який вони зустрінуть дома. Перед Новорічними святами спудеї також зібрали 500 гривень на лікування дітей в онкогематології. Відверто кажучи, я була впевнена, що на цьому наша співпраця завершилася.

   Але ж ні!  На початку лютого студенти з Острога провели в Університеті велику акцію, присвячену дню всіх закоханих. На цей раз було зібрано майже 5000 гривень для Валі Михайлицької. Дівчата самі привезли гроші в лікарню. Валя дуже розгубилася, коли до неї в палату зайшло шестеро незнайомих дівчат та ще й з фотоапаратом. Через декілька хвилин дівчата вже вчили нашу скромну красуню фотографувати і Валя нарешті почала посміхатися. На моє прохання студентки разом з Валею сфотографували всіх дітей, які знаходилися в той ранок в лікарні. Здається, вони подружилися. Принаймні, коли я йшла з відділення, то дівчата, які раніше дуже поспішали на маршрутку в Остріг, вирішили прогуляти ще одну пару (тільки нікому про це не кажіть!) і залишилися з Валею розмальовувати веселі розмальовки.

   Студенти з Острозької академії не забувають про дітей і зараз. Приблизно раз на місяць вони збираються і роблять для дітей дуже гарні листівки. Цими листівками захоплюються навіть наші майстрині по арт-терапії. Кажуть, що вони таку красу робити не вміють. Дітки везуть додому ці листівки і дома перебирають їх, згадуючи про незнайомих ангелів, які вкладають в маленьку листівочку частинку своєї душі.

   Я згадую себе в 18-20 років. Мені тоді і в голові не було їхати до когось в лікарню, робити листівки, здавати кров. Якби хтось запропонував мені зробити щось подібне, то я б напевно знизала плечима і  подумала про людину, яка займається подібними речами, щось не дуже добре. А вони зовсім інші. Вони щирі і відкриті, вони не бояться робити добро.

   Сподіваюся, що в нас попереду багато спільних справ. Принаймні, пасхальні листівки і донорська акція вже заплановані. Чекаємо з нетерпінням!