Оксана Літвин з Гощанського району вже півроку знаходиться на лікуванні в онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні. Розповідаючи про цю дівчину, волонтери відмічають, що Оксана їх приємно дивує. 17-ти річна дівчина старається, щоб життя під час хвороби на рак, не пройшло повз неї. Оксана – сильна духом дівчина. Вона встигла між хіміями вступити до Дубенського училища на спеціальність бухгалтера, старається жити повноцінним життям. Ставить собі цілі на майбутнє і жодним словом, Оксана, не ставить свою хворобу на заваді втілення своїх життєвих мрій та цілей.
   Цього тижня Оксана знову повернулась до лікарні щоб продовжувати лікування. Більша частина лікування вже позаду і Оксана впевнено крокує до одужання, а попереду таке омріяне студентське життя! На цей блок дівчині потрібні наступні препарати хімії та супутні. Читати далі...

   Чотири місяці минуло відтоді як Віка Струк розпочала протирецидивну хімію. Непроста ситуація цієї дівчинки розпочалась з того, що мама буквально розривалась між лікарнею, де лежить старша донька, та домівкою, де на неї чекає менша дівчинка - зовсім немовля. І якщо тут мамі Наташі прийшли на допомогу рідні, які стали приглядати за малечею. То в лікуванні Віки складнощі стали постійним супутником. Перш за все у Віки після першого лікування, яке вона пройшла чотири роки тому, залишився гепатит В. На фоні цього хронічного захворювання прийом хімії – це балансування на межі. І без протирецидивної хіміотерапії неможна, і печінка дівчини отримує неймовірний удар. А значить потрібна величезна кількість ліків, які можуть підтримати печінку. В свою чергу – це ще більші фінансові витрати на лікування. Також Віка – володарка рідкої групи крові: 4 негативної. Дуже нелегко знайти необхідну кількість донорів для дитини з такою групою. Це як ніхто знають батьки та волонтери! Читати далі...

   Андрійко вже завершив лікування онкологічного діагнозу на початку червня. Хлопець поїхав додому і чекав, коли треба буде проходити ПЕТ-сканування. Це обстеження проводиться через три місяці після завершення лікування лімфоранулематозу і показує, чи залишились в організмі активні ракові клітини. 
   Але Андрієві не вдалося спокійно побути дома. В кінці минулго тижня в нього почалися проблеми з слизовою оболонкою очей, а потім зі шкірою на спині. Попередньо по телефону лікар припустила, що в хлопця опоясуючий герпес. Приїхати в лікарню на минулому тижні хлопець не зміг. В нашій уже традиційно переповненій онкогематології не було жодного вільного місця. Андрій приїхав в відділення вчора, в понеділок. Підозри лікаря підтвердились. Хлопця поклали в окрему палату, суворо заборонили заходити до нього відвідувачам та пацієнтам відділення, а також заборонили Андрієві виходити з палати. Терміново було призначено препарат Зовіракс 250 мг, по 6 флаконів в день. Упаковка, в якій всього 5 флаконів, коштує 760 гривень, тобто лише на сновні ліки хлопцеві треба 800 гривень кожного дня. Читати далі...

   Рівно два місяці минуло від дня нашого знайомства зі Сніжаною. Для нас час пролетів надзвичайно швидко. А ось для співочої дівчинки з Клеваня за цей короткий відбулось чимало подій: підготовка до операції з двох блоків хімії та постановки венозного порта, перебування в Інституті раку, де власне і була зроблена операція на нирці.
   Батьки Сніжани самостійно купували медикаменти на дві хімії до операції та саму операцію. Фонд оплатив венозний порт. Подальше тривале лікування Сніжани – це важкий фінансовий тягар для родини. Тому батьки звертаються до всіх небайдужих допомогти в лікуванні донечки. Читати далі...

   Трирічний Ярославчик в четвер знову повернеться в онкогематологію, щоб пройти черговий блок хіміотерапії. Хлопчик мав заступити на хімію ще в понеділок, але наше відділення як завжди переповнене і для Ярослава банально не було вільного ліжка. Нагадаю вам, що в хлопчика була пухлина нирки, яку лікарі видалили разом з ниркою, а зараз Ярослав проходить 12 післяопераційних блоків хіміотерапії. Загалом хлопчик тримається непогано, він вже трошки звик до постійних поїздок в лікарню. Лише аналізи після кожної хімії падають і хлопчикові доводиться затримуватися в лікарні на тиждень-два після кожної хімії. 
   Ярослав лежить в лікарні з тіткою. Мама з дня на день чекає народження найменшої дитинки, а тато допомагає дружині з трьома дітками дома та намагається заробити гроші на лікування Ярослава. Читати далі...

   Наш сонячний Ілля Бачинський успішно завершив лікування лейкозу і поїхав додому! Щира подяка всім людям за молитви і допомогу. Навіть зараз, коли лікування завершене, я не можу передати вам словами, наскільки важко і безнадійно все було в перші дні в лікарні. Стан Іллі був настільки тривожним, що протягом двох тижнів лікар не могла почати лікування. Постійні консультації з київськими колегами. Сумніви, чи витримає Ілюшка хімію, зважаючи на його епілепсію, тиск та ниркову недостатність. Чи зможе мама добре доглядати за хлопчиком, адже доляд за такими дітьми чи не половина успіху. Був момент, коли обговорювалося питання, що можливо краще виписати хлопця додому, щоб він прожив тих декілька тижнів, які йому залишились, в рідних стінах. Що відчувала і думала в ті дні лікар навіть важко собі уявити. А потім прийшло важке, але тверде рішення починати хімію. Дати дитині хоч мізерний шанс. Покластися на Господа. Якщо Він дав лікарям та фармацевтам розум винайти ліки від раку, значить, цими ліками треба принаймні спробувати скористатися. Читати далі...

   Незабаром буде шість років як я ходжу в онкологічне відділення і я помітила одну закономірність - переважна більшість дітей або поводять себе в лікарні так само як їхні батьки, або їх реакція на події абсолютно протилежна.
   Рома Коломійчук в цьому плані копія мами. Вони обоє дуже тихі і скромні, завжди зайняті якимись справами - вишивка, кросворди, розмальовки і завжди посміхаються. За три місяці лікування мама лише на минулому тижні подзвонила і попросила купити упаковку Лазолвану в ампулах. Для мене це дуже тривожний дзвінок - якщо мама не може самостійно купити ліки за 250 гривень, значить вже всі резерви родини вичерпано. Читати далі...

   Ви можете собі уявити хоча б на мить, що відчуває дитина, яка пройшла надважке лікування від раку, яка знає, що їй вже прокапали останній блок хімії, і яка не може сьогодні поїхати додому, бо в неї впали аналізи майже до нульових показників та почався сильний стоматит у всьому роті? Я думаю, що навіть словами "відчай, зневіра та розпач" неможливо висловити ні фізичні, ні моральні страждання, які відчуває така дитина. 
   Сьогодні в Ілюшки саме такий стан. Хлопець, якого на початку лікування вважали майже безнадійним, який був в реанімації разів чи то п'ять чи шість через проблеми з нирками, серцем та тиском, вже пройшов всі шість блоків важкої хімії. Читати далі...

   Олексій Cуліковський з Кузнецовська – найстарший хлопець у выддылення онкогематології обласної дитячої лікарні, вже навіть, я сказала б юнак. Хлопець вже більше шести місяців проходить вкрай важке лікування лімфобластного лейкозу. На 15-тий день лікування організм Олексія не дав  очікуваної реакції на лікування, тому лікарі були змушені перевести його на високодозовану хіміотерапію. Це означає, що лікування хлопця буде важким та довгим і займе близько 18 місяців. 
   На сьогоднішній день Олексій готується заступити на черговий курс хіміотерапії після довгої перерви. Більше місяця тому в хлопця були важкі ускладнення і він потрапив в реанімацію з проблемами з серцем та кишківником. Читати далі...

   Питання закрите завдяки допомозі Дмитра Якимця та Вікторії з Києва. Дякуємо всім, хто відгукнувся на прохання!

   Я вже декілька днів думала, що написати про 16-річну Світланку Хомич. Як розповісти вам, що дівчинці знову потрібна допомога? Нарешті прийшло рішення – попросити наших волонтерів, які постійно ходять в онкогематологію до дітей, написати по декілька речень про дівчинку. І ось сьогодні я отримала не лише слова, а й нові фото дівчини. Волонтери мені написали про Світланку: «З усмішки наче вискакують сонячні зайчики :) ... справді сонячна дуже... але мовчазна». Читати далі...

   Наш маленький Євген Усатий продовжує лікування. Після кожного блоку хімії малюк довго знаходиться в лікарні, у нього сильно падають аналізи і він довго не може відновитись. Фактично Євгенчик постійно в лікарні. Тільки лікар відпустить його на кілька днів додому, як вже потрібно заступати на хімію. Ось і зараз, після п’ятого блоку, хлопчик тільки вчора поїхав додому, а вже у вівторок, 7 липня, йому знову потрібно бути в лікарні, аби 8 липня заступити на шостий блок хімії. Читати далі...

  Кілька місяців тому ми вже писали про те, що Світланці довелося повернутися до лікарні через рецидив саркоми. За цей час дівчинка пройшла два блоки хіміотерапії та курс опромінення. За результатами останнього МРТ лікарі Інституту раку дійшли висновку, що зростання пухлини вдалося зупинити і Світлані потрібно продовжувати хіміотерапію. Дівчині призначили два блоки хімії з Карбоплатином. Читати далі...

  Звертаюся за допомогою до всіх небайдужих людей. Моїй донечці Вікторії зараз 14 років. Уперше вона захворіла в 2010 році, їй поставили страшний діагноз - гострий лімфобласний лейкоз. Вікуся пройшла курс хіміотерапії і хвороба відступила. Позаду залишилися біль, випробування, страх і з'явилася надія на повноцінне життя. Моя дівчинка вже пішла до 8 класу, з'явилися плани на майбутнє, адже минуло майже п'ять років ремісії. 2 квітня 2015 Віка прийшла зі школи раніше, пояснила, що відпросилася через сильний біль у спині. Увечері піднялася висока температура, викликали швидку. Нам сказали, що нічого страшного, просто застуджена спина, зробили знеболюючий укол. Ми пролежали вдома 4 дні в надії, що ось-ось стане легше, але покращення не було. Довелося поїхати в лікарню на обстеження. У Вікторії взяли аналіз крові і шокували мене новиною: у крові вже були бласти. Пункція підтвердила рецидив лейкозу. Читати далі...

   Онковідділення без зупину поповнюється новими хворими дітками. Ніхто з близьких Сніжани навіть і подумати не міг, що у семирічної дівчинки виявлять страшну хворобу - нефробластому лівої нирки. А як взагалі можуть приходити такі думки, коли дивлячись на внутрішню енергію дівчинки, сам  починаєш підстрибувати на стільці, і це тоді коли Сніжана лежить слаба на ліжку? Це той випадок коли заряджаєшся енергією від одного погляду на людину.
   Мама Катерина, розповідаючи про активність Сніжанки, посміхається і в її очах проблискує іскорка радості від спогадів про кмітливість своєї донечки. Навіть сама Сніжана додає, що не уявляє свого життя без постійного руху. Дівчинка залюбки ділиться зі мною тим, що дуже любить співати. Читати далі...

   Смуглявий хлопчина з Березного розпочав лікування в відділені онкогематлогії. Серйозність Ромчика у вісім років просто вражаюча. Мама Олена говорить, що Роман такий змалечку. Це не те щоб він був сумний чи насуплений, ні це такий серйозний вираз обличчя та погляд дорослого. Скільки мені доводилось спілкуватися з хлопцем і на творчих заняттях, і пазли разом складали, він завжди такий спокійний і впевнений. Так, саме впевнений у своєму одужанні, у тому, що скоро всією сім’єю поїдуть до Білого озера (це мрія Романа). І від його спокою та впевненості заряджається мама, яка турбується і переймається, а за які кошти продовжувати лікування сина? Читати далі...