Питання закрите завдяки допомозі Дмитра Якимця та Вікторії з Києва. Дякуємо всім, хто відгукнувся на прохання!

   Я вже декілька днів думала, що написати про 16-річну Світланку Хомич. Як розповісти вам, що дівчинці знову потрібна допомога? Нарешті прийшло рішення – попросити наших волонтерів, які постійно ходять в онкогематологію до дітей, написати по декілька речень про дівчинку. І ось сьогодні я отримала не лише слова, а й нові фото дівчини. Волонтери мені написали про Світланку: «З усмішки наче вискакують сонячні зайчики :) ... справді сонячна дуже... але мовчазна». Читати далі...

  Кілька місяців тому ми вже писали про те, що Світланці довелося повернутися до лікарні через рецидив саркоми. За цей час дівчинка пройшла два блоки хіміотерапії та курс опромінення. За результатами останнього МРТ лікарі Інституту раку дійшли висновку, що зростання пухлини вдалося зупинити і Світлані потрібно продовжувати хіміотерапію. Дівчині призначили два блоки хімії з Карбоплатином. Читати далі...

   Чотири роки у Світланки все було добре. У 2011 році завершилося лікування саркоми Юінга, життя налагоджувалося. Після виписки з лікарні Світланка дуже боялася ходити самостійно. В один з днів народження нам довелося піти на невеликий шантаж. Ми пообіцяли, що подаруємо Світланці величезного плюшевого ведмедя взамін на те, що вона кине милиці. І Світлана нас не підвела. Навчилася ходити сама, навчилася бути самостійною. Дівчинка дорослішала, ми зрідка передзвонювалися з мамою. Мама переживала, що після операції і установки ендопротеза одна ніжка залишилась коротша за іншу. Звичайно, для 15-річної дівчини це велика проблема, але в порівнянні з тим, з чого вона вибралася, це були дрібниці. Читати далі...

   Посмішки випускників нашого відділення - це не тільки предмет величезної гордості для лікарів і медсестер, результат їх щоденної важкої праці впродовж багатьох місяців. Посмішки наших випускників - це промінчики світла в житті дітей, які зараз лежать під крапельницями. Дітям у лікарні життєво необхідно знати, що двоє, троє, десять, двадцять дітей рік тому лежали в тій же палаті, чули пищання того ж інфузомата, дивилися як весна приходить після зими за тим же вікном, а зараз вже посміхаються вдома. Адже якщо знаєш, що хтось до тебе пройшов тернистий шлях і повернувся додому, то і сам віриш у те, що зможеш перемогти хворобу. Читати далі...

  Серед виру щоденних справ та турбот, нас час від часу вириває і пробуджує із сіризни буденності гарна звістка! - У нас НОВИЙ переможець! Це Світланка Хомич, 11 років!
   Дівчинка пройшла складний шлях боротьби із хворобою! Більше року тривала боротьба із саркомою ніжки. І тепер після проходження всіх завершальних процедур, Світланці сказали, що усі органи чисті від ракових клітин і залишається лише молитися за подальше здоров"я та успіхи у житті.
   Тепер я з теплим та приємним тремтінням згадую той день, коли вперше прийшла у відділення і мені випало допомагати знайти донорів саме для Світлани. І саме в той день доля зіграла поганий жарт і зламався сепаратор тромбів, і тоді були мої перші сльози і я "зависла" у відділенні, "зависла" з цією дитиною! А коли тромбоконцентрацію провели і дівчинка знову стала себе добре почувати, мені подзвонили і запитали, чи не хотіла б я займатися опікою Світлани Хомич. Читати далі...

  Завершила последнюю химию наша умница Светланка Хомич! Впереди плановые обследования, КТ, анализы на гепатит. Но на первом плане сейчас анализы. Показатели пока очень низкие. Настроение у Светланки хорошее, но девочка очень быстро устает. ...