Лікування для онкохворих діток триває довгі дні та місяці. Всі вони складаються в сотні крапельниць та уколів, а це море сліз та болю дітей. Є такий пристрій - венозний міні-порт, з допомогою якого можна полегшити лікування пацієнтів онкогематології. На УББ ми збираємо кошти на венозні порти для відділення онкогематології. Підтримайте наш проект! Читати далі...
 

   Наша красуня Анічка виросла, відростила волосся, подорослішала. Дівчинку практично не впізнати. Під час лікування вона була маленькою і дуже лякливою, а зараз така велика і смілива дівчинка! На жаль, Аня знову в онкогематології.
   Як же важко повертатися в онкологічне відділення! Коли пройдено все лікування, операція з видалення пухлини. Коли знаєш як це важко ... Але хвороба диктує свої умови. Пухлина у Ганнусі після двох спокійних років знову почала рости. Читати далі...

   Раніше ми повідомляли про благодійний турнір з міні-футболу. Цю надзвичайно гарну ідею підхопили мужні чоловіки з хоробрими серцями – рятівники Рівненської області. 07 лютого ЗОШ №26 за ініціативи Головного управління ДСНС у Рівненській області пройшов благодійний турнір з міні-футболу, присвячений Дню онкохворої дитини.
   У змаганнях взяли участь команди підрозділів Служби порятунку та команда храму Преподобного Агапіта Печерського, що в Рівненському військовому госпіталі. Читати далі...

   Хочемо поділитися гарною новиною з усіма, хто переживає за наших діток. Наш Андрій Лесковець завершив лікування і поїхав додому!
   Коли згадуєш, яким Андрійко потрапив в наше відділення, то не віриться, що сьогоднішній день для хлопчика взагалі настав. Дитина лягла в лікарню з величезною пухлиною на щоці, яка розкладалася і кровоточила. Андрій лежав на ліжку, згорнувшись калачиком. Знайомитися і розмовляти з дитиною було нереально. Ми не фотографували хлопчика, не розміщували його історію. Після першої ж хімії хлопчикові стало значно краще. Андрій став виявляти цікавість до оточуючих, іноді виходив з палати, дозволяв заходити в палату клоунам. Читати далі...

   «Дякуємо учням!» - саме такими словами хочу почати цей невеличкий звіт про акцію, що відбулась у 18 школі м. Рівного. Дехто може сказати, що не варто дякувати за добрі справи. Та це зовсім не так, адже гарний приклад добрих справ варто рекламувати.  Учні 4-Р класу влаштували акцію до Дня онкохворої дитини, який зовсім скоро буде відзначати вся світова спільнота.
    Ярмарок «Подаруй рідним радість, а хворій дитині - надію» відбувся 4 лютого. Прийняли участь у заході учні 3-х та 4-х класів. Вироби, що їх виготовили дитячі руки дійсно принесуть радість рідним. Кожен, хто долучився до цієї акції і придбав вироби, долучився до доброї справи – допомоги онкохворим діткам. Читати далі...

   Ми продовжуємо допомагати Рівненській обласній дитячій лікарні задля того аби вона стала найкращим лікувальним закладом для дітей в нашому регіоні. Цього разу ми просимо вас допомогти у зборі коштів на ендоскопічне обладнання. З допомогою такої надточної апаратури лікарі надають допомогу в разі потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи дитини, або шлунок. Жодна родина, в якій є малеча не застрахована від таких непередбачуваних ситуацій. Тож давайте разом зробимо так, щоб лікарі могли вчасно допомогти діткам! Підтримайте наш проект на Українській Біржі Благодіності. Читати далі...

   Дуже часто відбувається так, що виникає якась ідея, не важливо скільки часу виношується. Але реалізуватись ніяк не може. І проходить не день, не місяць. Задум ніде не зникає. Він ніби стоїть десь поряд. А може за спиною. Саме так сталось з нашою задумкою залишити нашим підопічним на згадку фото, які залишаються після днів іменинника, зустрічей випускників, фотосесій.
   В нашому фонді є чудовий фотограф, волонтер, очима якої ви маєте змогу дивитись на діток онкогематології та переглядати фото-звіт з наших свят. За кілька років у нас назбирався чималий фото-архів. Яскраві моменти, які відбуваються у відділенні, фото дітей. Це все чим ми хотіли поділитись з нашими дітками. Читати далі...

    Хочу познайомити вас з новою дівчинкою в нашому відділенні – з Марійкою Коханевич. Вже місяць Марійка проходить лікування лімфогранулематозу. Дівчинка поступила наприкінці грудня. В той час, коли ми готувались до новорічних та різдвяних свят, прикрашали ялинку у відділенні, готували та дарували подарунки дітворі, Марійці довелось зануритись в лікарняну атмосферу. Перша думка, коли побачила дівчинку: «Яка довжелезна коса! Складно і важко буде дитині розлучитись з такою красою…» Так воно і сталось. При першій же розмові мама Тамара поділилась, що донька дуже хвилюється, що доведеться позбутись коси. А ще мама розповіла, що Марійка зростає у великій сім’ї, де дев’ятеро дітей.  Родина Коханевич саме з того району Рівненщини, де самі багатодітні родини, де існує традиція мати велику сім’ю.
    Марійка навчається в дев’ятому класі. Мріє стати вчителем. Вже зараз батьки стурбовані тим, що донці вкрай потрібно не втратити цей рік навчання. Читати далі...

   Чотири роки у Світланки все було добре. У 2011 році завершилося лікування саркоми Юінга, життя налагоджувалося. Після виписки з лікарні Світланка дуже боялася ходити самостійно. В один з днів народження нам довелося піти на невеликий шантаж. Ми пообіцяли, що подаруємо Світланці величезного плюшевого ведмедя взамін на те, що вона кине милиці. І Світлана нас не підвела. Навчилася ходити сама, навчилася бути самостійною. Дівчинка дорослішала, ми зрідка передзвонювалися з мамою. Мама переживала, що після операції і установки ендопротеза одна ніжка залишилась коротша за іншу. Звичайно, для 15-річної дівчини це велика проблема, але в порівнянні з тим, з чого вона вибралася, це були дрібниці. Читати далі...

   Госпіталь святого апостола Юди Тадея (St. Jude Children's Research Hospital) - єдина в США клініка, в якій займаються виключно дитячою онкологією.
   Авторитетний американський журнал Parents визнав St. Jude кращою клінікою з лікування дитячого раку в США. Директор фонду «Подаруй життя» Катерина Чистякова, яка побувала в St. Jude разом зі своїми колегами, розповідає, чому в цій клініці змогли добитися таких результатів. Читати далі...

   Нашому Іллі дуже потрібна допомога. Хлопець у відділенні з листопада. Через важкий стан лише нещодавно він розпочав лікування лейкозу. Для полегшення лікування йому вкрай потрібно встановити венозний міні-порт. А це понад 9 000 грн. Опікуном Іллі є бабуся-пенсіонерка. Для неї це просто величезна сума! Давайте разом допоможемо доброму та світлому хлопцю! Читати далі...

З благословіння  Високопреосвященнішого Варфоломія, митрополита Рівненського і Острозького 17 січня був проведений 4-й благодійний турнір по міні-футболу. Організатором турніру виступив Храм Преподобного Агапіта Печерського, що в Рівненському військовому госпіталі. Мета проведення турніру – збір коштів для онкохворих дітей. У змаганнях взяли участь 6 команд. Читати далі...

   Ми познайомилися з восьмирічною Анастасією коли вона почала проходити курси хіміотерапії після операції з видалення медулобластоми задньої черепної ямки. Дівчинка лежить у лікарні з бабусею, оскільки у мами на руках маленька дитина. Тато Насті працює в іншому місті, щоб оплатити лікування доньки. Настунька звичайна весела дівчинка, яка завжди намагається зайнятися чимось цікавим. Разом з бабусею вони малюють, збирають пазли, вишивають. Після операції у дівчинки порушена координація рухів і вона покищо не може ходити самостійно, але дівчинка намагається не падати духом. Наша героїня активно бере участь у всіх заняття з арт-терапії, а потім з радістю показує батькам свої вироби. Читати далі...

 Протягом останнього місяця наші творчі заняття проходили в передчутті різдвяно-новорічних свят. На кожному занятті ми з діточками робили новорічні листівки, сувеніри та прикраси. Кожен такий виріб зроблений з любов’ю та натхненням несе в собі теплоту та особливу чарівність.

   Так до нового року для кожної палати відділення ми зробили прикрасу – кумедну ялинку з вати. Читати далі...

   Наша красуня вже вдома. Юлечка пройшла повний курс лікування лімфогранулематозу - вісім блоків хіміотерапії і опромінення на лінійному прискорювачі. Був розпач, і біль, і сльози. Були і падіння аналізів, і гриби в легенях, і інші всілякі ускладнення. Але кожен раз, коли я заходила в палату, Юля намагалася посміхатися. Чесно, я не розумію, як дівчина, яка виросла без материнського тепла, стала такою світлою і доброю людиною. 
   Зараз біль і розпач позаду. Юля поїхала додому. Чекаємо її через три місяці на перше контрольне обстеження після лікування. Читати далі...