Всі наші підопічні діти особливі. Дуже багато їм довелося пережити, багато переосмислити. Перемогти онкологію і повернутися до повноцінного життя - це багато чого варте. Одна з головних відмінностей наших дітей від звичайних - їх не радує День народження у 18 років. Цей день означає перехід у доросле лікарню, знайомство з новими лікарями, довге переоформлення інвалідності і практично ніякої підтримки від держави.
   Юлічка Федроровіч завершила лікування лімфогранулематозу два роки тому. Зараз дівчина продовжує навчання в медичному училищі і скоро стане медсестрою. Юля навчається на третьому курсі. На жаль, життя змусило Юлю дізнатися про медсестринську справу набагато більше, ніж знають її одногрупниці. Читати далі...

   Не так давно ми вже дякували добрим людям за допомогу в наповненні нашої чарівної коробки хоробрості. Сьогодні хочемо сказати величезне «Дякуємо!» за кошти, які надійшли пізніше. Це 500 гривень на карточку Приват та 100 гривень з Бізнес-центру по вул. Курчатова, 34. На ці кошти були придбані різноманітні призи за хоробрість для наших діток. Також дякуємо Марині та двом Людмилам за передані іграшки для коробки та пазли з розмальовками. Читати далі...

   Історія 16-річного Романа для мене особисто незвична. Бо я звикла бачити дітей, які лише потрапили в онковідділення, звикла розмовляти з заплаканими мамами і розгубленими дітьми. А цього разу я побачила комунікабельного тата і усміхненого хлопця, для якого онкологічне захворювання залишилось в далекому дитинстві. Рома перехворів на ретино бластому (рак сітківки ока) 11 років тому. Щоб врятувати Романові життя, лікарі були змушені видалити дитині два ока і хлопець осліп назавжди. Трагедія, яку важко пережити і усвідомити. Ви думаєте, життя хлопця на тому зупинилося? Якщо ви так подумали, то ви помилилися. Читати далі...

   День зимового іменинника цього разу нетрадиційно ми провели в березні. Лютневий карантин вніс свої корективи, та не для свята у відділенні. Тут краще «пізно аніж ніколи». Для дітей та батьків ніколи не буде зайвим привід відволіктись та порадіти маленьким веселощам.  
    Свято було проведено в рамках «бульботеки».  Таку чудернацьку назву наше святкування отримало завдяки величезним мильним бульбашкам, які стали справжньою окрасою свята. Ми всі разом із захватом насолоджувались шоу мильних бульбашок. А наприкінці дітки змогли повправлятись в умінні видувати найбільші бульбашки. Читати далі...

    Щороку 15 лютого відзначається Всесвітній День онкохворої дитини. Вже другий рік поспіль з благословіння Високопреосвященнішого Варфоломія, митрополита Рівненського і Острозького, у храмах міста Рівного було встановлено скриньки для збору пожертв онкохворим дітям. Багато прихожан відгукнулись допомогти не лише в цей день. А й протягом кількох тижнів активно жертвували кошти на лікування онкохворим дітям. Завдяки цьому в скриньки БФ Скарбниця Надії було зібрано 11 878 гривень для допомоги онкохворим дітям. Дякуємо всім, хто відгукнувся і на залишився осторонь біди ближнього!

   Богданчик Чубай пройшов два блоки протирецидивної хіміотерапії і сьогодні повинен заступити на третій блок. У відділенні не вистачає хімії на весь блок, нам потрібно терміново докупити 1 флакон топотекан 4 мг. Йдеться про суму 2600 гривень.
   Будь ласка, допоможіть Богдану! Після двох блоків хімії у хлопчика дуже хороша динаміка, хвороба піддається лікуванню. Читати далі...

   Знайомтесь ця синьоока дівчинка - наша підопічна Мирослава Рожі. Після невдалої операції з трансплантації нирки життя Мирослави залежить від вчасно проведеного гемодіалізу. Таку процедуру треба проходити тричі на тиждень. А це більше 1 000 грн. кожного разу. На Українській Біржі Благодійності ми збираємо кошти на витратні матеріали для гемодіалізу, без якого Мирослава просто не зможе жити. В наших з вами силах не дати зруйнуватись цій крихкій надії на одужання дівчинки! Читати далі...

   Якщо вам доводилося коли-небудь бувати біля реанімації, то ви могли звернути увагу на велику кількість людей, що знаходяться під дверима того страшного відділення. Моя робота пов"язана з реанімацією. Дуже добре знаю особливості її роботи з внутрішнього боку дверей, на які щоденно дивляться з тривогою, страхом і сподіваннями тисячі людей у нашій державі. В житті довелося стояти і зовні цього містичного відділення. І тому з власного досвіду знаю, що переживають і скільки нервових клітин втрачають щоденно рідні пацієнтів, що лікуються там. Що думають і чим живуть рідні тих, чиє життя коливається немов на шальках терезів і ніколи до кінця не знаєш коли і яка шалька зрештою переважить.
   Ще з радянських часів у нас було прийнято, що в реанімацію, тим більше дитячу, заходити не можна. Можливо, ви не знаєте, але цей страшний атавізм в Україні зберігається досі. Діти лікуються всередині, а батьки очікують назовні. Читати далі...

   Друзі, подивіться на фото цих Героїв. Це бійці, які лежать в Рівненському госпіталі. Вони заглянули в очі смерті, повернулися звідти поранені, контужені, але нескорені. Цим бійцям ми роздавали електронні книги від наших канадських друзів.
   На жаль, ці хлопці, і сотні інших постійно потребують ліків - знеболюючих, заспокійливих, антибіотиків та багатьох інших. Перелік найнеобхідніших медикаментів для госпіталю на сьогодні... Читати далі...

   Дорослий, розумний, вразливий Вася… Іронічний та веселий… Напівпрозорий, дуже худий і завжди проблемний під час хімії. Гарний та рум`яний в перервах між хіміями. Лікування йшло надто важко. Постійно були проблеми. Півтора роки в цейтноті – то одне, то інше – алергії, падіння аналізів, грибок, метотрексат зовсім не виводився з організму. Кожна хімія давалась все складніше. Всі ми вірили, що він вистоїть. Вася не витримав лише два тижні четвертого, останнього протоколу високодозованої хімії. Перемога була так близько… Читати далі...

   Євген - саме так, по-дорослому називає хлопчика тато. І малюк, який досить замкнутий за характером і ще майже не розмовляє, розуміє тата з півслова. Він не вередує в лікарні, не плаче, ніби розуміє в свої три рочки, що потрібно берегти сили для боротьби з хворобою. 
   Маленький Євген потрапив у відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні 4 грудня 2014 з діагнозом «нефробластома лівої нирки» (пухлина Вільмса ). Пухлина розвивалася дуже швидко, хлопчикові призначили два блоки хімії і відразу після них направили в Інститут раку на операцію з видалення пухлини. На сьогоднішній день Євген перебуває на тривалому лікуванні у відділенні онкогематології РОДЛ. Свій третій День народження малюк зустрів у лікарні. Станом на середину лютого хлопчик пройшов тільки один блок післяопераційної хімії з дванадцяти запланованих. Читати далі...

   Наша волонтер Оксана приймає участь в медичних навчаннях для мобілізованих на Рівненському полігоні в складі ГО "Білі берети-Рівне" в якості інструктора. Теорія плюс практика плюс бажання допомогти. Настрій бойовий. На полігоні просто катастрофа з медикаментами. Дуже багато бійців хворіє на застуду та грип. БФ "Скарбниця Надії" завдяки громаді греко-католицької церкви м. Рівне та колишній рівнянці Тетяні, яка зараз живе в США, закупила найнеобхідніші ліки на суму 10 тис. грн. (це всього 34 позиції із 114 !!!) і доставили відразу бійцям на полігон. Читати далі...

    Є у нас чудовий проект «Коробка хоробрості». Цей безстроковий проект дарує нашим малятам маленькі винагороди за хоробрість, яку вони проявляють під час різноманітних маніпуляцій: уколів, перев’язок тощо. Щодватижні коробочка, яка знаходиться в маніпуляційному кабінеті, наповнювалась різноманітними дрібничками та іграшками. А все завдяки вам, наші друзі, адже в квітні минулого року ми оголосили про початок цього проекту. І вас відгукнулось дуже і дуже багато. Хтось організував збір таких іграшок. Хтось допоміг фінансово і ми закупили всілякі дрібнички для коробки хоробрості.
    Сьогодні ми знову просимо вас про допомогу. За кілька тижнів нашу коробочку не буде чим наповнити. А дітки так радіють маленьким презентам, які можуть собі обрати! Читати далі...

   Нещодавно ми познайомилися з новеньким хлопчиком - семирічним Богданом. Виявилося, що хлопчик не зовсім новенький, він уже проходив лікування нейробластоми в Інституті раку. Лікування було дуже довгим і виснажливим, адже чотирирічний Богданчик боровся з раком четвертої стадії з метастазами.
   Хлопчик пройшов безліч блоків хімії та ауто-ТКМ. Хвороба відступила і два роки не турбувала дитину.
   А зараз - знову лікарня… У Богдана знайшли нові прояви хвороби. Рецидив нейробластоми - це дуже страшно. Неможливо собі уявити, як важко батькам прийняти такі новини. Читати далі...