Наша красуня вже вдома. Юлечка пройшла повний курс лікування лімфогранулематозу - вісім блоків хіміотерапії і опромінення на лінійному прискорювачі. Був розпач, і біль, і сльози. Були і падіння аналізів, і гриби в легенях, і інші всілякі ускладнення. Але кожен раз, коли я заходила в палату, Юля намагалася посміхатися. Чесно, я не розумію, як дівчина, яка виросла без материнського тепла, стала такою світлою і доброю людиною. 

   Зараз біль і розпач позаду. Юля поїхала додому. Чекаємо її через три місяці на перше контрольне обстеження після лікування. Швидше за все це буде ПЕТ-сканування.

   Величезна подяка сестрі Інні. На плечі сестри звалилася велика відповідальність, їй потрібно було не тільки доглядати за Юлею під час кожної хімії, а й шукати гроші на поточні витрати. Жодного разу Інна не сказала, що вона втомилася і не буде поруч із сестрою. Жодного разу ми не почули: «Немає грошей». Навіть у критичній ситуації, коли Юлі терміново потрібно було купити Віфенд на суму 8000 гривень, Інна сказала: «Замовляйте ліки. Я знайду гроші. Не знаю де, але знайду» Навіть коли розпочався навчальний рік і вже потрібно було виходити на роботу, Інна вранці проводила уроки в сільській школі, а після обіду їхала в лікарню до Юлі й ночувала в палаті разом з сестрою. А вранці відразу з лікарні - на маршрутку і відразу на роботу.

   Величезне спасибі всім, хто допомагав Юлі перемогти хворобу. Десятки людей допомагали світлій дівчинці, яка залишилася без батьків, не пройшли повз її біди.