Посмішки випускників нашого відділення - це не тільки предмет величезної гордості для лікарів і медсестер, результат їх щоденної важкої праці впродовж багатьох місяців. Посмішки наших випускників - це промінчики світла в житті дітей, які зараз лежать під крапельницями. Дітям у лікарні життєво необхідно знати, що двоє, троє, десять, двадцять дітей рік тому лежали в тій же палаті, чули пищання того ж інфузомата, дивилися як весна приходить після зими за тим же вікном, а зараз вже посміхаються вдома. Адже якщо знаєш, що хтось до тебе пройшов тернистий шлях і повернувся додому, то і сам віриш у те, що зможеш перемогти хворобу.

Розповідь матері про лікування в онкогематології РОДЛ  

Я, Фотенюк Вікторія Володимирівна, знаходилась зі своїм сином Фотенюком Олександром Володимировичем, 1996 р.н. у відділенні  гематології Рівненської обласної дитячої лікарні з 05,07,2011 р. по 30.12.2011р. У липні сину поставили діагноз: гострий маєлобластний лейкоз. За цей період ми витратили на лікування більше 170 тисяч гривень. Шоком був діагноз і шоком було те, скільки потрібно грошей на таке лікування. Зібрали з рідні, друзів, знайомих та різних організацій в своєму селищі, і виявилося, що цих немалих грошей вистачить лише на декілька тижнів. Тільки за один день лікування потрібно було віддати майже місячний бюджет сім’ї (моя та чоловікова зарплата, та пенсії баби та діда).

       Сьогодні ми дякуємо Богу за те, що наш Сашко живий. Хлопець зумів вистояти. Найважчими були перші два тижні в реанімації.

       Це наш випускник Юра Шупик. Ось так прекрасно виглядає хлопець, який зміг витримати важкі курси хіміотерапії. Він закінчив основне лікування у вересні минулого року. Проте, на привеликий жаль, у Юри виявили філадельфійську хромосому. І це означає, що у хлопця попереду довге лікування дорогими препаратами «ГЛІВЕК».

       Для мене Юра особливий пацієнт. Він вже давно не мій підопічний, він мій друг.

  Три дні тому на сайті з'явилося чергове прохання про допомогу для Саші Фотенюка і тоді ми навіть не сміли сподіватися, що Олександру так швидко допоможуть. За три дні на рахунок фонду «Скарбниця Надії» надійшло 4550 гривень, ще тисячу гривень принесла благодійниця Тетяна в лікарню. Більше того, одна з місцевих аптек безкоштовно виділила для Саші необхідну кількість Віфенду. Мама Вікторія щиро дякує всім благодійникам за допомогу. Саме Ви зараз допомагаєте Саші продовжувати важку боротьбу з хворобою. З понеділка ми будемо купувати Грастим, оскільки хлопцеві продовжили капати хімію...

Після сьогоднішніх відвідин лікарні мені хочеться написати сотню слів «Терміново! Допоможіть! СОС!", але я усвідомлюю, що на сайті десятки дітей і практично у всіх щодня саме ось ці «Терміново! Допоможіть! СОС!» на сніданок, обід і вечерю. Та й не по-чоловічому це, зовсім не в характері спокійного Олександра такі звернення.

Постараюся писати максимально спокійно, тільки викладаючи факти. ...