| Головна » Статті » Наші випускники » Катруся |
Батьки відмовились, а лікарі виходжують
 Завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених обласної дитячої лікарні Михайло Кулик, старша медсестра відділення Еліза Король, увесь його медперсонал роблять усе можливе, щоб крихітна Катруся, яка народилася з вагою 680 грамів і від якої відмовилися батьки, не тільки вижила, а й росла здоровою. Недоношене немовля, що народилося і наперекір невтішним прогнозам тримається за життя у лікарні Рівного. Згідно з державною програмою репродуктивного здоров’я нації останні роки в Україні активно працюють над проблемою виходжування діток з найменшою вагою. У нас вчаться повертати до життя навіть 500-грамових малюків. Але чого це вартує, знають тільки лікарі та медперсонал спеціалізованих дитячих відділень. Із 25 недоношених немовлят вижило 15 До відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених обласної дитячої лікарні потрапляють дітки з серйозними проблемами: асфіксією, патологією центральної нервової системи, з іншими вродженими вадами розвитку – усі, хто потребує негайних оперативних втручань. Частина цих немовлят народилася передчасно – їх дуже важко виходжувати, і лікарі цього не приховують. – За статистикою, біля 70–80% дітей, які народилися з вагою до кілограма і вижили, мають проблеми центральної нервової системи, серця, органів дихання, зору, слуху, – розповів завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених обласної дитячої лікарні Михайло Кулик. – Якщо в перші місяці їх життя не проводити інтенсивного лікування, вони можуть залишитись інвалідами назавжди. Тому ми стараємося не тільки дати можливість жити цим немовлятам, але й зменшити відсоток їх інвалідизації. Наприклад, минулого року з пологових будинків області до нашого відділення було госпіталізовано 25 дітей з вагою до кілограма. З них вижило, на жаль, тільки 15 немовлят, але це вже вважається хорошим показником. Усі вони довгий час перебували у реанімації і проходили курс інтенсивної терапії. Частині знадобилися оперативні втручання. До речі, у відділенні потужно розвинена хірургія новонароджених. Якщо раніше всіх дітей відправляли на операції до Києва, то тепер лікарі не беруться тільки за серцеві патології, які потребують хірургічної корекції. Вроджені вади шлунково-кишкового тракту, легень, центральної нервової системи, гематоми внаслідок пологових травм і т.д. успішно оперують самі. За минулий рік у відділенні провели біля 60-ти оперативних втручань. Найменше немовля, яке тут виходжували, мало вагу 650 грамів. Мама приходить на декілька годин, а медсестра завжди поруч – На 80% життя і здоров’я немовлят залежить від роботи медичних сестричок, які доглядають їх днями й ночами – переконаний завідувач. Мами діток не перебувають у відділенні. Це й недоцільно за умови підключення немовлят до високотехнологічного обладнання, яким фіксується кожний їхній порух. У таких умовах невміле поводження може тільки нашкодити, підкреслюють лікарі. А матусі, звичайно, приходять щодня на годину-дві. Приносять грудне молоко, цілують, гладять своїх крихіток, розмовляють з ними, співають їм пісень. Роздивляються, як їхні доньки та синочки потроху зростають, розмовляють з ними. Тішаться вже тим, що їхній малюк набирає вагу, росте… – Насправді ми залучаємо мам до догляду за дітками, але пізніше, коли крихітці виповниться хоча б два місяці, – доповнює старша медсестра відділення Еліза Король. – Основна причина – складність догляду за недоношеними немовлятами. Ця справа потребує професійних знань і вмінь. Це надзвичайно важка праця навіть для персоналу. Що вже казати про батьків. Головне, що стан таких малюків – непередбачуваний. Зараз нібито все добре, а за хвилину все може змінитися. Медсестра завжди має бути напоготові: спостерігати, щоб не розірвався температурний ланцюг, щоб чітко працювала вся апаратура, слідкувати за кожним рухом немовляти. А мами спочатку взагалі не знають, як підійти до такої маленької дитини. Ми поступово навчаємо їх усьому: міняти памперси, прикладати немовля до грудей, годувати з пляшечки, якщо немає молока. Все це під наглядом лікаря або медсестри. Якщо відмовляються батьки, приходять благодійники Сьогодні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії перебуває двоє діток, що народилися з вагою 680 і 740 грамів: Катруся та Андрійко. Їм уже більше як місяць, але вони все ще підключені до апарата штучної вентиляції легень. Діти з такою екстремальною вагою при народженні потребують максимальних зусиль усього персоналу. В реанімації новонароджених вони можуть перебувати до трьох місяців, а їхнє лікування потребує значних коштів. Певну частину грошей на лікування і виходжування недоношених немовлят дає держава, все інше лягає на плечі батьків. Завдяки їхнім зусиллям та допомозі благодійних організацій, спонсорів, небайдужих людей і, звичайно, медичних працівників цих діток повертають до повноцінного життя. – Предметів догляду за немовлятами, які лікуються у нас, треба багато, – уточнює лікар. – Це величезне і матеріальне, і моральне навантаження на сім’ю. Але здоров’я дитини для батьків понад усе, тому більшість батьків ідуть на все і все витримують. Та останнім часом до нас потрапляють дітки, від яких відмовилися батьки. У таких випадках відповідальність за них бере на себе держава або ж благодійні організації. Катруся поки що має лише ім’я Батьки дівчинки відмовилися від неї одразу після народження. Вона не чує рідного голосу, не відчуває теплих маминих рук і повністю залежить від ласки та уваги чужих, але на цей час найближчих до неї людей – медсестер і лікарів. Мені дозволили подивитися на крихітну Катрусю: малесеньке тільце дівчинки оплетене трубками. До неї, здається, навіть доторкнутися лячно, але медсестра впевнено і вправно виконує всі необхідні маніпуляції. – Дитинка потрапила до нас у грудні минулого року, – розповідає коротку біографію дівчинки Михайло Кулик. – Їй уже більш як місяць, вона перенесла серйозну операцію, попереду – ще одна. Сподіваємося, що з нею все буде добре. Та як би ми не старалися, – все в руках Божих. Ось подивіться: поряд лежить Андрійко, який також народився з вагою до кілограма. Догляд за ними однаковий, необхідне лікування отримують, а різниця між дітками вже помітна. Андрійко розвивається швидше, стрімкіше набирає вагу, Катруся значно відстає. Мимоволі замислюєшся: наскільки важлива для кожного з нас любов і підтримка близьких людей. Правду кажуть, що чужих дітей не буває. Завдяки батькам діток, які лікуються у відділенні, допомозі сторонніх небайдужих людей Катруся отримує повноцінний догляд і лікування. – Катруся не залишилась без допомоги, – наголошує завідуючий відділенням. – І ми дуже вдячні всім, хто пройнявся її долею. Звичайно, частину коштів дає держава, багато роблять благодійні організації, волонтери. Наприклад, нам дуже допомагає благодійна організація «Скарбниця надії» і лікар-терапевт обласної клінічної лікарні Любов Ярмолюк, яка, дізнавшись про Катрусю, одразу ж почала збір коштів на лікування дівчинки серед своїх колег і членів громадської ради. За гроші, які вона зібрала, ми придбали обладнання, яке дає змогу слідкувати за процесом дихання, температурою у трахеї немовляти. Крім того, потім воно пригодиться усім діткам, які потрапляють до нашого відділення. За життя немовляти борються усім миром – Так склалося, що мені останнім часом довелося часто бувати у цьому відділенні, – поділилася своїм баченням цієї історії лікар-терапевт обласної клінічної лікарні, заступник голови комісії з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства громадської ради при Рівненській ОДА Любов Ярмолюк. – Перш за все мене підкупила атмосфера, яка тут панує, тепле ставлення всього колективу до своїх маленьких пацієнтів. Я щиро радію, що вони з такою любов’ю ставляться до хворих діток. Коли ж старша медсестра, Еліза Костянтинівна, розповіла, що у відділені з’явилася дитинка, від якої відмовилися батьки, я відразу розпочала збір коштів для допомоги немовляті. Сама я лікар, тому добре знаю, що зволікати у такій ситуації не можна – кожен день очікування реально загрожував життю дитини. Звичайно, люди різні. Було таке, що за 30 секунд для дитини віддавали значну суму і ще запитували, чи це не мало. А дехто, навпаки, казав: «Нехай про це піклується держава». Але все-таки я побачила, що більшість людей щиро відгукується на біду цієї крихітки. Їй і надалі буде потрібна наша допомога. Адже попереду в неї ще одна складна операція. У Катрусі є лише ім’я, маминого тепла вона позбавлена від самого народження. Невже ми, дорослі люди, не захистимо цю дитину? Неля ЗАБОЛОТНА Катруся не знає материнської любові, тому за її життя борються всім миром. Дарують їй свою любов і вселяють надію ті, хто поруч. Перш за все це персонал відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених обласної дитячої лікарні. Тому всі охочі допомогти Катрусі можуть телефонувати їм за номером 28-85-81.
| ||||||||||
| Категорія: Катруся | Додав: Anton (2014-01-27) | ||||||||||
| Переглядів: 1973 |
| Всього коментарів: 0 | |
Block title
Категорії розділу
Програма підтримки
Стань донором
