Головна » Статті » Наші випускники » Фрідріх Руслан |
![]() Неділя. День. Досвід не підвів. Мама каже, що Руслану погано, потрібно їхати в обласну лікарню. На бензин немає грошей. Позичити вже ніде. Основний заробіток у селі - збирання ягід і грибів на продаж. Зараз не сезон, у односельців немає грошей. Починаємо шукати гроші, мама шукає машину. Гроші знайшли, а машину - ні. Дорога в далеке село погана, водії бояться зав'язнути в бруді. Понеділок. Ранок, день, вечір. Руслан не виїхав з села. Сечовий катетер забитий, витягти катетер самостійно мама не може. Сеча не відходить. Вівторок. Ранок. Мама якимись неймовірними зусиллями знаходить машину і привозить сина в лікарню. Вівторок. День. Руслана терміново госпіталізують у відділення планової хірургії. Піднімається питання про операцію. Середа. Ранок. Хлопця забирають на операцію. В ході операції лікарі видаляють сечовий катетер і каміння з сечового міхура. Руслан ще не вийшов з наркозу, а мама, яка ніколи зайвий раз не просить про допомогу, телефонує і каже: «У мене в гаманці залишилося 100 гривень». Середа. День. У Руслана піднімається температура до 39. Капають антибіотики. У лікарню приходить наша постійна помічниця Валентина і передає 900 гривень на лікування Руслана. Спасибі, допомога зараз потрібна як ніколи! Четвер. Ранок. Температура тримається. Хлопцю призначають антибіотик мератин. Червер. День. Заходжу в палату до Руслана, він спить. Мама вийшла на декілька хвилин в аптеку, поруч з Русланом тато. У палаті стійкий запах оцту. Якщо Руслана обтирають оцтом, значить температура не спадає. Четвер. День, через годину. Повертаюся з гематології в хірургію. Руслан вже прокинувся, дуже млявий. Температура 38,7. Апетиту немає. Розмовляю з мамою. Підраховуємо, що за три дні витрачено 3000 гривень, половина цих грошей була зібрана на рахунку фонду та на неї закуплено ліки, а половину мама витратила готівкою. Більше грошей немає ні в мами, ні у фонді. Мама заповнює документи про отримання ліків. У хірургії ліків немає, купуємо все, включаючи шприци, глюкозу і фізрозчин. У палаті така тиша, що здається, ніби тебе засмоктує порожнеча. Час зупинився. До нестями хочеться включити музику, комусь подзвонити, кудись бігти. Щось робити, але не сидіти ось так, в тиші. На прощання мама посміхається, намагаючись мене підбадьорити, і говорить: «Нічого, ми впораємося. Мій Руслан - боєць»! Світ перевернувся. Це я прийшла сюди, щоб її підтримати. А виходить зовсім навпаки. Четвер. Вечір. Намагаюся зібратися з думками і розповісти вам про Руслана. Як просити про допомогу в такій ситуації? На що саме просити, якщо список ліків мамі дають в руки тільки вранці після обходу і як правило тільки на день? Допомога потрібна практично на все - ліки, шприци, системи, перев'язочні матеріали, серветки. Назвати хоча б приблизну суму неможливо. Сподіваємося, що таких великих витрат, як у перші дні в лікарні, більше не буде. Тим не менш допомога вкрай необхідна. Потрібно протриматися, видертися з цієї біди. П'ятниця. Ранок. Дзвонить Марія, мама Руслана. Просить в першу чергу подякувати всім, хто допомагав їм під час лікування - молився, здавав кров, перераховував гроші. Знову і знову повертається до того, скільки добрих людей навколо. Марія ще раз підкреслює «Тільки не забудьте всім подякувати. Не пишіть про гроші, просто попросіть людей згадати про Руслана і трішечки йому допомогти». Сьогодні Руслану, слава Богу, краще. Температура не зашкалює, хлопець трішки поїв. Допоможіть! Підтримайте! Телефони: Мама Фрідріх Марія 067 18 05 192 Волонтер Мар'яна Рева 098 45 26 916 Реквізити для надання допомоги БФ "Скарбниця Надії" ЗКПО 37685693 26009336789200 АТ "УкрСиббанк" МФО 351005 Призначення платежу - добровільна пожертва для Фрідріха Руслана | ||||||||||
Категорія: Фрідріх Руслан | Додав: Anton (2013-03-01) | Автор: Мар'яна Рева | ||||||||||
Переглядів: 1532 |
Всього коментарів: 0 | |