У Рівненській гематології вже два місяці лежить маленька дівчинка - Владислава Лімборська. Дівчинці 1 рік і 6 місяців. Зараз дівчинка найважча дитинка в нашому відділенні. Про те, що у мами дівчинки немає грошей на самі елементарні предмети догляду за донечкою, нам сказали інші матусі у відділенні.

 Мама дівчинки, Ірина соромилася звертатися з проханням про допомогу. Мама маленької Владислави сама написала історію своєї донечки. Ця історія, перейнята гіркою материнською любов'ю, зворушила мене до глибини душі. Дуже сподіваюся, що вас історія маленької Владислави теж не залишить байдужими.

  «Я - Лімборська Ірина з міста Костополя, Рівненської області, хочу розповісти вам про наше з донечкою життя.

 В один жовтневий ранок Господь подарував мені дитинку - моє довгоочікуване сонечко, мою донечку. Від радості я була на десятому небі. Дорожче її для мене немає нікого на світі. Буде мені подругою, помічницею, порадницею, буде ділитися зі мною своїми таємницями, а я з нею своїми, - ось так і мріяла.

 Пологи пройшли добре, без ускладнень. Життя тривало, підростала моя донечка Владислава, радувала мене своєю першою посмішкою, першим «агу». Так склалася моя доля, що я виховую донечку сама, без чоловіка.

 У доньки з народження були дуже розумні очі, як у дорослої людини, вона завжди була життєрадісною. Мій день починався з посмішки мого сонечка. Вона прокинувшись, посміхалася так щасливо, так раділа кожному дню, ніби знала, що нас чекає попереду. Донечка розвивалася не просто нормально, а випереджаючими темпами: рано навчилася ходити, розмовляти, любила танцювати, слухати музику. Коли донечці виповнився рік, Владислава перехворіла краснухою. Після того, як вона почала ходити, я помітила, що вона перестала брати іграшки правою рукою, не повертає голову вправо, а розвертається всім корпусом. Під час ходьби донечка закидала правою ніжкою. Обстеження показали велику пухлину шийного відділу хребта. 17 січня Владиславі провели операцію з видалення пухлини. За результатами гістології нам сказали, що пухлина злоякісна, під назвою PNET і вона вростає в хрящову тканину. Післяопераційна МРТ показала, що пухлина продовжує зростати.

 4 березня 2011 нас перевели в Рівне для подальшого лікування. Пухлина продовжувала рости, її вже видно неозброєним оком і вона передавила нервові закінчення, які відповідають за слух, зір, координацію рухів, мову. Стан у донечки різко погіршився, два рази вона була в критичному стані, перенесла клінічну смерть, довго лежала в реанімації. Але з допомогою Господа і медичного персоналу моїй дитинці зараз трохи краще.

 Наразі Владислава знаходиться зі мною у відділенні гематології. Ми проходимо четверту хіміотерапію. Моя дитинка лежача, не розмовляє. Але з Божою допомогою, вірою і надією все буде добре.

 Наше лікування триває, потрібні значні кошти. Просимо всіх небайдужих людей відгукнутися на нашу біду і допомогти нам. Дякуємо всім за співчуття, милосердя і допомогу. Нехай біди і нещастя обходять ваш дім. Нехай береже вас Бог і Його Пречиста Мати ».

 Ось така довга історія. У мене не піднялася рука її скорочувати, адже в кожному материнському слові переплелися біль і надія. Я дуже прошу вас допомогти маленькій і її мамі. Владислава хрещена під своїм ім'ям. Згадайте її в своїх молитвах.

 

 Реквізити для надання допомоги:

 У відділеннях Приватбанку Поповнення картки № 6762 4620 5439 4728

 У відділеннях інших банків ПАТ КБ Приватбанк Р / р № 29244825509100 МФО 305299 / ЄДРПОУ 14360570

 Благодійна допомога; Для поповнення картки 6762 4620 5439 4728; Лімборський Ірина Леонідівна; ІПН 2883414241

 Телефони:

 Мама Лімборський Ірина 096918 74 50

 Волонтер Мар'яна Рева 098 45 26 916