| Головна » Статті » Статті |
| У розділі матеріалів: 36 Показано матеріалів: 1-15 |
Сторінки: 1 2 3 » |
|
|
Від адміністратора сайту: Ця стаття - крик душі досвідченого волонтера Анастасії Осіпової, яка багато років працює з дітьми в онкологічних відділеннях. Але проблема знеболення при важких хворобах якоюсь мірою торкнулася кожного з нас. В кожного є рідні, друзі, знайомі, яким довелося пройти через пекло болю. В нашій країні дуже важко чогось добитися, але тим не менш треба добиватися. Просимо всіх приєднатися до збору підписів! «Я тобі казала, у бабусі - рак?» - Моя найкраща подруга з тарілкою в руках, яку несла, щоб поставити на святковий стіл, зупиняється посеред кухні. «Давно вже, виявляється. Пізно щось робити. Лікар сказав, що півроку десь. Напевно, це страшно, знати, що скоро помреш? Уже кровотечі почалися, і болить весь час. Потім, напевно, зовсім нестерпно буде?» - Каріна навіть не питає, вона констатує факти. Людина не повинна відчувати БІЛЬ, людина має право прожити свої останні дні і померти гідно. Я мовчу, щоб не засмучувати її ще більше, але в мені все кричить: це неправильно, так не повинно бути! |
 Інколи випадкові поїздки
стають не просто позитивними, але й
результативними!
Так, їхавши у справах
до Одеси, я потрапила до благодійного
фонду "Пчелка”, і менше з тим, що ми
просто познайомились, ми за два дні
здружилися та ще й вони нас обдарували
подарунками! Під поняттям "нас” я маю
на увазі — маленьких пацієнтів Рівненської
онкогематології. |
 Маленький трирічний Віталик народився у Рівному. Хлопчик був бажаною та очікуваною дитинкою. І хоч маму попередили про можливу патологію малечі, однак жінка навідріз сказала: "Буду народжувати!”. Вже перед самим народженням, лікарі попередили, що дитя може не вижити під час пологів, але мама Наталія була впевнена, що маленький має право на життя. Після народження
Вітальки, на превиликий жаль усіх рідних,
хлопчику поставили діагноз — краніостеноз
(це руйнування кісток черепа). І від
самого народження Віталика чекали
лікарняні ліжка та безкінечна кількість
пігулок. А потім — операція за операцією
і віра в краще! |
|
ЗМІ |
Переглядів: 78 |
Author: «Четверта влада» |
Додав: Volonter |
Дата: 2012-04-12
| Коментарі (0)
|
|
Завдяки спільним зусиллям небайдужих людей, трирічному Віталику взимку зробили операцію із вживлення імплантатів замість лобної кістки. На початку березня хлопчик повернувся до Рівного і розпочав курс реабілітації, але раптове погіршення все змінило. Замість реабілітацї Віталика чекає ще одна операція – вже шоста! |
|
Твори |
Переглядів: 93 |
Author: Сашко Нэвжэ/Сергей Попык |
Додав: Volonter |
Дата: 2012-04-08
| Коментарі (0)
|
|
|
 Пока человек чувствует боль – он жив. Пока человек чувствует чужую боль – он человек. 12 березня 1845 року привселюдно продемонстровано підшкірні ін’єкції морфія для лікування невралгії. Він є основою морфіну, єдиного знеболюючого препарату для онкохворих. Кожного року майже 428 тисяч осіб в Україні потребують знеболення та паліативної допомоги для полегшення больових симптомів невиліковних хвороб. Майже рік тому (у травні 2011 року) міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch разом з українськими громадськими організаціями презентували дослідження ситуації в Україні. |
|
|
Лікування онкохворої дитини в Україні, що вимірюється часто в
сотнях тисяч гривень, з державного бюджету фінансується не більш ніж на
10%.
Як розповідають батьки онкохворих дітей, курс хіміотерапії для одного
онкохворого, до якого входять не тільки лікарські препарати, а й
хірургічне втручання і променева терапія, складається з 10-15 блоків.
Вартість одного блоку в середньому коштує від $300 до $5000 або й
більше. У перервах між блоками хіміотерапії необхідно підтримувати
рівень лейкоцитів у крові пацієнта. Одна ін’єкція спеціального препарату
може коштувати і $100, і $1000, а ін’єкцій треба прийняти п’ять-сім.
Оскільки фінансування з державного бюджету становить у кращому разі 10%
від необхідного, то всі затрати за лікування дитини лягають на плечі
батьків, допомагають благодійники.|
Будь-яка держава, яка перестає захищати життя людини від зачаття і до природної смерті й дозволяє на дискримінацію людей за стадією розвитку, занепадає, тому що вона підриває основу своєї суспільної та економічної життєздатності і знищує свій основний ресурс – молоде покоління громадян...
ЗМІ |
Переглядів: 56 |
Author: Громадський рух «За життя» на Рівне |
Додав: Volonter |
Дата: 2012-03-31
| Коментарі (0)
|
|
У всі часи
існує поширена думка, що молодь не
та. «От ми були! А вони…»,- часто кажуть люди навіть середнього віку, не те що пенсіонери. Мені ще досить далеко до
пенсійного віку, але я щиро сподіваюся, що не буду так казати завдяки молодим
людям, з якими постійно спілкуюся. |
 Іноді мені
здається, що так не буває. Коли я приходжу в наше онкологічне відділення, то
час від часу я відчуваю себе в паралельному вимірі. Іноді я не можу себе
заставити повірити, що маленькі діти можуть так важко хворіти! Не можу
повірити, що діти місяцями лежать в лікарні, знають на пам'ять назви багатьох
препаратів і розповідають мені дорослій, яка норма гемоглобіну. Іноді мене
накриває хвиля жаху і тоді мені здається, що я прийшла не в лікарню, а в
кінотеатр на поганий фільм. Зараз фільм
закінчиться, я піду додому і забуду про ці страхіття. Та фільм не закінчується,
він продовжується безкінечно, тільки герої міняються. Я іду додому в свою
сім'ю, до своїх дітей. Проходить день, два, максимум тиждень і я повертаюся.
Так триває вже два роки. Я повертаюся, тому, що вірю — з Божою
допомогою зможу принести в цей паралельний світ хоч би частку світла. |
 Натхнення написати дану статтю в продовження «Як тривога, то до Бога» прийшло після перегляду документального фільму «Форпост» (режисер Михайло Шадрін). Стрічка про Людей і для Людей. |
|
Полюбити ближнього - надзавдання на все життя. Ближній - це не обов'язково родич, або тлумачний колега, чи дівчина, яка мені подобається. Ближній, згідно Євангелія, - це той, хто потребує моєї допомоги. Обмежуючи коло «ближніх» до зручного для себе мінімуму, людина неминуче обкрадає себе. І
нехай нам складно разом, але ми потрібні один одному - щоб підтримувати
і виправляти, щоб дивитися один в одного, як у дзеркало. |
Повідомити друзів
Маєте запитання?
Допомогти
Програма підтримки
Батьківський форум
[Садочок]
Стань донором
