Головна » Статті » Події » Новини відділення |
У категорії матеріалів: 228 Показано матеріалів: 161-180 |
Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 11 12 » |
Сьогодні на занятті ми продовжили
морську тему. За нашим задумом дітки онкогематології мали вдихнути друге життя
у старі диски. Для цього ми принесли гуаш і вітражні фарби. Було запропоновано
створити вітрильника з білими вітрилами, що летить на хвилях десь далеко в
океані. Результат нашого заняття був трошки несподіваним. Всі зібрались біля столу і сало зрозуміло:
сьогодні у нас суто дівоча компанія. До дівчаток додались ще й мами. Читати далі... |
Коли дитина долає страшний рак - це величезна перемога. Напевно, це найголовніша перемога в житті дитини. Даринка Пригодюк перемогла рак три роки тому. У дівчинки була лімфома. Дівчинка захворіла через місяць після свого четвертого дня народження. Багато сліз, ручки сині від голок, під час хімії у дівчинки відмовили ноги. За дев'ять місяців Даринка пройшла шість важких курсів хіміотерапії. Дівчинка вистояла. Здавалося, що випробування закінчилися. Даринка повернулася додому, повернулася до нормального життя. Дівчинку турбувала тільки часта нудота і поганий апетит. У малечі виявили гепатит В. На жаль, гепатит - це проблема більшості дітей, які пройшли через онкологічні відділення. Читати далі... |
Сонце, спека, на небі ані хмаринки.
«Ось би зараз на море!» - раз за разом лунає в голові. Шепіт моря, плескіт
хвиль, крики чайок сьогодні намагались передати діти на занятті. Тому на цілу
годину вони стали мариністами, адже саме ці художники обрали темою своїх творів
море. Викладаємо серветки, фарби, пензлики
і беремось до роботи. Кожен з дітей виражає своє бачення морської теми. Сашко
обрав спокійний морський пейзаж з рибацькими човниками, Максимкові сподобалась
рибка, схожа на Золоту з дуже відомої казки. Читати далі... |
Швидко
промайнули
кілька днів і ми знову завітали до наших маленьких друзів у
відділення онкогематології. Минулого разу ми створювали малюнки на
папері за допомогою скла. А сьогодні на нас чекала нова техніка -
вітраж. Вже всі і все напоготові. Обираємо малюнок до вподоби – і до роботи! Арсену подобався веселий пароплавчик, що розгойдується на вередливих хвилях. Настрій малюнка хлопчик передає різними яскравими кольорами. Під час роботи Арсен із захопленям вигукує: "А мені так подобається цей пароплав!” Сашко з мамою обирають веселого кашалота. На цього морського мешканця лягає відбиток лікарняних стін - у нього крапочки, як у діток з вітрянкою. Та це зовсім не страшно, адже крапочки різнокольорові! Кашалот весело вистрибує з морських хвиль. |
Про побутові потреби відділення писати якось незручно. Адже в палатах щодня знаходиться десяток дітей, яким постійно потрібні гроші на ліки. Але коли хтось дзвонить і пропонує допомогти всьому відділенню - яка це радість! Від стерильності у відділенні залежить життя маленьких бійців. Кожен день у лікарні дитина повинна не тільки перебувати в чистому одязі, а й заходити в чистий туалет, приймати душ у чистій ванні, харчуватися на чистій кухні. Також усім зрозуміло, що предмети меблів і сантехніка, яким по 10 років і більше, вже ніколи не стануть ідеально чистими, а значить повністю безпечними для ослаблених дітей. |
А
ви пробували малювати на склі? А наші дітки сьогодні малювали на ньому і
переносили потім картини на папір. Монотипія - це слово мені довелося повторювати сьогодні безліч разів. Скажу чесно, слово для більшості з нас не зрозуміле і дивне. А стоїть за нам дивовижно цікава техніка і захоплюючий процес створення цікавих і яскравих малюнків. Діти та їх мами сміливо наносили фарби на чисте скло. Потім робили відбиток малюнка на папері. Цікавий ефект отримується і шляхом змішування різних кольорів, і під час зняття самого відбитку зображення. Тут розпочинається саме цікаве!.. На папері треба роздивитись малюнок, який вийшов. Інколи кінцевий результат кардинально відрізняється від початкового зображення. |
Ось знову біжу у відділення і передчуваю з яким
захопленням малеча буде сьогодні створювати дивовижні шедеври своїми руками.
Для цього несу з собою все для декупажу: серветки, лак, фарби і дерев”яні
сердечка. Діти стали пригадувати всі етапи декупажу, адже вони вже не раз працювали в цій техніці. Перебираючи всі серветки, кожен вибрав свою тему. На маленькому сердечку хлопці і дівчата змогли вмістити те, що їм сподобалось. Дуже сором”язлива і допитлива Настя вибрала яскравого метелика. Діма обрав фруктову тематику. І на його сердечках з”явились соковита полуничка і запашний персик. На інших сердечках вмістилися і пара звіряток - символ дружби, і сердечка з квітами і голубами - символ кохання. |
Дуже цікавим і веселим вийшло наше заняття, на якому ми створювали
диво-листівки. Майже всі дітки прийняли участь в цьому занятті, за
виключенням найменших і тих хто занадто погано себе почував. Дітвора
швидко зібралась на нашому звичному місці. Як завжди найбільше було
хлопчаків. Та не дивлячись на те, що основним елементом нашого заняття
знову були квітки хлопці дуже вправно складали кольоровий папір,
вирізали квітки, розмальовували їх і складали у букет. Адже наші
листівки дійсно чарівні. Відкривши звичайну листівку ви можете прочитати
привітання і побажання. Наші ж листівки несуть в середині вітання без
слів-квіти, які розквітають як тільки розкривається листівка. |
Вкотре вже дивуюсь наскільки
заняття, які проводяться у відділені онкогематології мають різний вплив на
пацієнтів і їх батьків. Коли вже всі зібрались на нашому місці біля столу і
закипіла робота, я мала змогу спостерігати за всіма учасниками заняття. Більшість дітей прийшли з батьками і разом в чотири руки стали працювати. Мами
як завжди дивувались новій темі і новій техніці. Дехто з них із захопленням
розповідав, що їх діти можуть похвалитись тим, чому вони навчились на
арт-терапії перед своїми здоровими однолітками і однокласниками. Адже ми всі
добре знаємо, що за довгий час перебування у стінах відділення дітки випадають
з нормального життя. А завдяки тим виробам, що вони роблять власноруч, всі
можуть зрозуміти, що маленькі пацієнти онкогематології добре розуміються не
тільки на результатах аналізів, складних назвах препаратів і лабораторних
обстежень. Вони ще й маленькі митці, руками яких створюються справжні шедеври. |
В останні місяці у
мене стійке відчуття, що я загрузла в трясовині з в'язких слів
«Допоможіть! Терміново! Життєво необхідно купити! Грошей зовсім немає!
Потрібно ... гривень, щоб купити ... флаконів ліків». Без таких слів я
вже не можу розмістити жодне повідомлення на сайті. Я часто думаю про
те, що за постійним пошуком грошей, я не перестала помічати очі дітей.
Ліків і грошей постійно не вистачає. Дітей у відділенні все більше і
більше. Часу на те, щоб написати гарні новини, розмістити гарні
фотографії, теж не вистачає. Та
що там говорити, навіть подякувати нашим помічникам, які не втомлюються
відгукуватись на наші постійні «пожежі», часто теж забуваєш. Здається, я вже забула, як приємно писати слова подяки! Як добре, що у нас знову є привід писати такі слова! Від імені мам і тат діточок з нашої гематології ми дякуємо фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» за допомогу, надану маленьким пацієнтам відділення. Також ми знову і знову дякуємо телеканалу Інтер за сюжет про наше відділення. |
На одному з минулих занять мама Андрія поділилась з нами, що її син дуже полюбляє ліпити з пластиліну. Та й хто з дітей не любить? От і було вирішено зробити основним матеріалом цього заняття пластилін. Тільки робити з нього треба було не об’ємні скульптури, а використати його для створення малюнка. Для цього нам знадобились прозорі основи для майбутніх картин, кілька коробок пластиліну і натхнення наших маленьких помічників. |
На заняттях з арт-терапії досить часто маленькі пацієнти онкогематології роблять власноруч листівки. Така популярна техніка, як кардмейкінг дуже часто використовується волонтерами для теми занять. Тому наші маленькі друзі вже знають, що до свят ми намагаємось залучити їх до створення вітальних листівок. Ось і сьогодні ми прийшли у відділення з пропозицією зробити листівки до Трійці. |
Заняття, які проводять волонтери у
відділенні онкогематології, цікаві і своїми техніками, і темами. У кожного заняття є
своя історія. Так сьогодні ми створювали букетики для мам.
Волонтери, запрошуючи діток на чергове заняття розповідали, що є у
нас таке свято як День матері. І саме для своїх матусь наші дітки зробили
букети. Букети мали бути з яскравих троянд, та як завжди уява дітлахів
і їх батьків створила дивовижні квіти, які не знайдеш ні в жодному квітнику, а ні
в самому повному довіднику для квітникарів. |
Наше чергове заняття ми присвятили весняній тематиці. Це особлива пора року, коли все сприймається дуже яскраво і потужно. Дивлячись на зеленіючий світ, відчуваєш,що надія є. Ось і нам дуже хотілось привнести цей настрій у відділення, де це так необхідно. Тому ми вирішили робити разом з дітками весняні деревця з ніжним першим листям.
Як завжди в цей час, коли тиха година минула і дітки відпочили, ми завітали у відділення. На коридорі першими нам зустрілись найменші: Діма Ляшук і Сашко Мартинюк. Непосидюча малеча «вигулювала» своїх матусь. Діма вже так би мовити освоївся у відділені, довірливо йде на руки до волонтерів, допитливо роздивляється нових людей. І хоча малюк, ще не говорить, але мовою жестів і посмішок з ним можна поспілкуватися... |
Передусім хочу подякувати всім читачам сайту за моральну підтримку. З моменту розміщення останніх новин про наше відділення, ми пройшли через важкий шлях і на цьому шляху люди підтримували нас дзвінками, листами, СМС-ками, коментарями на сайті. Завдяки Вам ми зрозуміли, що ми не одні і не боремося з вітряними млинами. У нас було безліч сумнівів з приводу того, чи варто було озвучувати в ЗМІ ситуацію із забезпеченням ліками відділення онкогематології. Адже після нашого виступу під удар потрапили лікарі та медсестри відділення. Саме на них звалились перевірки та погрози. Коли ситуація загострилася до межі, на наші усні прохання про допомогу у вирішенні конфлікту відреагував губернатор нашої області. Нам невідомо зміст розмови на закритій зустрічі лікарів і чиновників, але після нього всі перевірки припинилися. |
На даний час у відділенні так само небагато
пацієнтів. Доросліші: Андрій і обидва Максима зайняли місця біля столу
уважно слухаючи та роздивляючись малюнок мишки і різнокольорове тісто.
Валя Михайлицька через герпес намагається менше виходити з палати, аби
не стати причиною зараження інших дітей. Дівчинка радо прийняла
пропозицію ліпити веселу мишу у палаті. Новенька дівчинка Тетяна вже
декілька днів знаходиться під крапельницею і через катетер в руці їй
важко приєднатись до нас на заняттях. Малюки Сашко і Дмитрик також були,
як кажуть у відділенні, «причеплені». Тобто через капання знаходились з
мамами в палатах. |
Сьогодні я йшла на заняття з думкою про
те, що дітки наші здивуються принесеним матеріалам і не буде того, хто
відмовиться зробити сувенір до Пасхи яєчко-магніт. Так і вийшло - всі
діти швидко стали збиратись біля столу. Кожен з цікавістю розглядав білі
гіпсові яєчка-магніти, на яких повинні були з’явитись яскраві пасхальні
мотиви. Одразу ж посипались питання: «З чого таке можна зробити?», «Як
можна зробити самому?» |
Сьогодні на занятті в черговий раз я мала
змогу переконатися в тому, що заплановане нами самими не завжди є
вірним. Дуже часто в силу певних обставин ми змушені робити не те, що
прагнули. А натомість виявляється, що так ще краще, ніж ми собі уявляли. Наше заняття вже почалось, а я все не бачу своєї напарниці. І ось по
телефону дізнаюсь, що через стан здоров’я вона фізично не може бути у
відділенні. Перша паніка: як бути далі, змінити тему заняття? Але ж діти
вже почули від мене про задумку заняття і було б вкрай складно
пояснити, що ж не так. Маючи велике сподівання, що дві години це
достатня кількість часу, аби приділити увагу всім дітям, ми розпочали… |
Все ближче і ближче підходить до нас свято
Пасхи. Тому маленькі пацієнти продовжують готуватись до Великого Дня і
на кожному занятті з арт-терапії своїми руками створюють вироби на
пасхальну тематику. Цього разу ми принесли на заняття
кольоровий картон, бархатний папір, яскраві стрічки, наліпки листочків,
щедриків і метеликів. З цих матеріалів наші хлопчаки виготовили дивовижні пасхальні листівки. |
Написати цю розповідь мене змусили численні зустрічі з батьками хворих дітей, які потребують допомоги. На жаль, переважна більшість цих зустрічей закінчується тим, що батьки залишаються розчарованими. Головна проблема в тому, що всі без винятку хочуть, щоб їм допомогли, але переважна більшість не готова до того, щоб фотографія їхньої дитини була розміщена на сайті. Деякі батьки розчаровано кажуть «Ми думали, що ви гроші даєте, а ви змушуєте нас збирати документи. В нас хвора дитина, невже цього не достатньо?». Дехто обурюється тим, що ми відмовляємося збирати кошти на нетрадиційні методи лікування. А комусь здається дивною вимога регулярно розповідати новини про дитину. За минулі вісім місяців я особисто зустрічалася з батьками п’ятнадцяти дітей. Історію лише однієї дитини з неонкологічним діагнозом ми змогли розмістити на сайті. Саме тому я хочу розповісти про роботу фонду на сайті... |
Акції [192] |
Новини відділення [228] |
Свята [39] |