В неділю відбулось арт-заняття на якому ми робили листівки подяки для людей які жертвують для відділення кошти, та для діток з дитячого будинку – які допомагають нам у виготовленні скриньок для пожертв.
Мами та дітки дуже перейнялись ідеєю і намагались відобразити на листівці як найбільше своїх почуттів вдячності. Результат вийшов дуже гарним!

В лікарні порівняно тихо. Журик Картуся приїхала на початку тижня, з татом і бабусею. Хімію їй капають 6 днів, вже закінчився четвертий день. Так, як вона прив’язана до ліжками через хімію, то і настрій у неї не дуже веселий. Дівчинка дуже полохлива, досі не звикла до лікарні. Вона тільки кліпає своїми гарними оченятами, які можуть сказати так багато, але вуста мовчать.

   Пасхальні свята в нашому відділенні пройшли досить тихо і спокійно. Більшість діток знаходилися удома. Але без дарунків від добрих людей не обійшлося. Рівненська гематологія отримала у дарунок ще один інфузомат B-Braun. На жаль, саме за декілька днів до Пасхи нашим мамам в черговий раз довелося пригадали, що таке черга за інфузоматом, яка спричинює затримку з хімією. Ми щиро сподіваємося, що зараз нашим бійцям буде трішки легше боротися з хворобою.

  Нарешті ми дочекалися приходу весни і перегорнули календар із зимовими місяцями, на сторінку, де зображено пролісок...ВЕСНА! І ми одразу призначили зустріч - завтра, 2 березня, йдемо у відділення розважати нашу дітвору творчими заняттями, адже Весна прийшла, треба і наших діток розбудити від "зимової сплячки" і додати їм ентузіазму та чудового настрою!

   Волонтери благодійного проекту "ОПІКА" Олена та Тетяна як завжди радо погодилися прийти і надихнути наших діток на позитив.
   Цього разу маленьких пацієнтів було небагато, тому дівчата розділилися на дві групи - молодшу та старшу! Тетяна допомагала старшим дівчаткам виплітати браслети-фенечки із вязальних ниток "ірис", а Олена метушилася біля малят. ...

  Черговий похід у лікарню. Іду як на свято. Бо всі дітки живі і посміхаються. Вони радіють, що про них не забувають не байдужі до їх біди люди. Прихід дівчат-волонтерів розбавляє їхнє сіре від буднів і темне від болючості ліків проживання у лікарні. Дітки як маленькі квіточки – піднімають свої голівки з ліжечок, вибігають і простягають рученята. Доросліші стримують свої емоції, але їх оченята теж горять. До них прийшли! З ними будуть гратись! Чогось нового навчати! Арт-терапія сприяє загальному розвитку, впливає на моторику рук та пальців, розвиває уяву дитини. Навіть батьки, які ні на мить не можуть забути про хворобу своїх діток, долучаються до занять і з радістю переносяться у вир фантазій. Ніщо не замінить живе спілкування. Дітки наперебій показують свої витвори – сердечка, малюнки, листівки. ...