Лікарняні клоуни влаштували сміхотерапію дітками, хворим на рак  

   Вони рік училися фокусів і жартів, і все задля того, аби допомогти діткам, хворим на рак. Аби вони хоч на мить забули про свою недугу, звичайні люди перевдягаються у клоунів і роблять свято там, де його нема.

   У кімнату зайшли менеджери та студенти, вчителі та психологи. А вийдуть клоуни. Перед початком вистави обробляють руки та взуття антисептиком. Бо їх глядач часто не має імунітету.

   Рік навчання. І тепер настав час практики. Вони всі досвідчені волонтери, збирали гроші хворим на рак. Але тепер задача ще складніша. Зробити так, щоб хвора дитина забула про хворобу. І була щасливою.

   Дівчинка так і не засміялася. Клоуни розуміють - вона на активній хіміотерапії. Тромбоцити вбиті, кров не згортається. Болить все. Досвідчений Бім знає, щоб насмішити таку дитину, йому потрібен помічник. Донор тромбоцитів. Щодня.

   Бім, лікарняний клоун:

   Оце клоун говорить, але треба донори. І донори треба завжди. Надо група 1,2, 3, 4, уже клоуни здають кров. Вообще непорядок.
   
   Сам Бім п’ять разів здавав кров. Будь-який волонтер має бути до того готовим. Клоун Асісяй - топ менеджер компанії, що продає побутову техніку. Це його перший вихід. І він знає перше правило: дитина - твій господар. Їй можна все. Бо місяцями діти тут роблять те, що кажуть лікарі. Їм потрібен відпочинок.

   Асісяй, лікарняний клоун:

   Им каждый день, кушай, ешь, пей, спать. Единственные, кто ничего не заставляет делать ребенка, это мы. Он управляет нами, он главный, мы ему повинуемся…

    Марічка в інституті раку половину життя. Три роки, з шести. Має залізний авторитет в палаті. Клоуни її називають королевою.

   Василь Карпач, батько:

   Это уже третий у нее рецидив. Прошли две трансплантации костного мозга и трансплантация подсадки стволовых клеток. Собираем деньги на Германию в клинику, оно стоит 147 тысяч евро. Все, что Украина может сделать, она уже сделала.

   Три роки їй постійно вводять важкі хімікати, опромінюють, у неї багато разів випадали та відростали знов брові та вії. Їй було боляче, і вона не розуміла, чому з нею все це роблять. Але на годину тільки її слово закон. Клоуни кажуть, все через магічну рідину, що капають дівчині.

   Психолог Наталя дивиться зі сторони. І розуміє, що роблять волонтери. Навколо дітей постійно речі, які у них пов’язані з болем. Крапельниці, шприці, милиці. А клоуни всі ці предмети роблять магічними. І дуже цікавими.

    Волонтери розійшлись по палатах, їх вчитель, перший лікарняний клоун України іде до особливого пацієнта. Софійка з Рівного, там живе і працює Бім. Їх перша зустріч в Рівному була невдалою, дівчинка не йшла на контакт, плакала, але тепер чекає свого Біма, який її ніколи не залишить.

   Джерело: www.vikna.stb.ua