Вчора в обласній дитячій лікарні відбулося свято для діток з особливими потребами. Розважали дітей на святі наші лікарняні клоуни. Ось щот написала після свята клоунеса Лілу: 
   "Те, що я побачила сьогодні у відділенні реабілітації діток, це не передати словами. Ми живемо і думаємо що у нас є проблеми, але наші проблеми це ніщо, в порівнянні з тим, що переживають батьки цих діток. Дай Боже терпіння цим батькам і сил. Цей вихід сьогодні - це величезний урок для мене. Я навчилась бачити прекрасні душі в недосконалих тілах... Читати далі...

   Зовсім скоро, за два тижні, до діток завітає Святий Миколай. Ми, волонтери онкогематологічного відділення, дуже хочемо, щоб і до хворих діток  у лікарню прийшов Святий Миколай. Тому ми звертаємось до вас, наші любі помічники і однодумці. Допоможіть нам принести казку у відділення і подарувати онкохворим діткам віру в диво! Зробити для діток це зовсім нескладно. Ми всі з вами знаємо, що для дитини найбільшою радістю є подарунок під подушкою від Святого Миколая. Читати далі...

   Організація Дня іменинника цього разу видалась якось особливо надривною. Клопоти по влаштуванню перемішувались з думками: «Чи варто ?», «Може пізніше». Адже після довгого світлого проміжку, коли у відділенні тривалий час була найменша кількість дітей та не було новеньких, стали один за одним поступати діти. Ще важче даються такі свята, коли у відділенні діти у важкому стані, або ж когось з них переводять в реанімацію. Водночас цей День іменинника був організований з допомогою такої величезної кількісті помічників!
   Особливо хочу відмітити учнів 10-А класу Костопільської ЗОШК №6 за надзвичайний подарунок діткам онкогематологічного відділення – торт-сюрприз. Цей диво-торт учні виготовили власноруч. В кожному «шматочку» листівка з побажанням та сувенір. Прикрасили торт квіточками в техніці квілінг, які виготовила учениця 1 класу тієї ж школи. Читати далі...

   Безмежно світла дитина. Бідова дитина. Дуже самотня в душі і разом з тим відкрита для всіх. Ти мала телефони всіх волонтерів і дзвонила їм дуже часто, щоб просто так поговорити ні про що. Волонтери, яких ти об`эднала навколо себе - це окрема розмова. Це така неймовірна кількість людей, що перерахувати їх просто неможливо. Я впевнена, що жоден з них тебе ніколи не забуде.

   Ти сама дзвонила лікарям в Київ і запитувала на коли вони можуть призначити чергову операцію. Ти сама ходила в лабораторію забирати аналізи і йдучи по коридору вже обмірковувала, що тобі призначить твій лікар. Ти знала занадто багато про свою хворобу і приховати від тебе правду було нереально. Читати далі...

   Підтримайте наш проект на Українській Біржі Благодійності! Родина Дані дуже хоче щоб їх синочок пішов до дитячого садочку як і всі дітки. Для цього зроблено вже дуже багато. Давайте разом підтримаємо родину Дані. І одного дня хлопчик піде до садочку своїми ніжками.
   З Даниїлом та його мамою ми знайомі вже більше року. У свої майже 4 дитина досі не може ходити. Тому хлопчика потрібно поставити на ноги, адже він уже стільки пережив за своє не таке ще довге життя: на третю добу після народження у Дані стався внутрішній крововилив у мозок, проте попри прогнози лікарів, він вижив. І це було справжнім дивом. Важко уявити, скільки сил та терпіння прикладає Даніна мама, аби одного дня її син пішов самостійно. Давайте подаруємо цій сім'ї ще одне диво! Читати далі...

   Всього пару тижнів тому я писала новини про Юлю Варійчук і просила допомоги. Добрі люди швидко відреагували на прохання про допомогу для дівчинки без батьків. Всього було зібрано більше 11 тисяч гривень. Ми сподівалися, що цієї суми вистачить Юлі до закінчення лікування. Але вчора прийшли результати аналізів на гриби. Юлечці терміново потрібен протигрибковий Віфенд у флаконах, оскільки ситуація дуже небезпечна. Сестра вже купила два флакони ліків у мами однієї дитини з відділення і Юлі вже починають капати Віфенд.
   Сьогодні ми замовляємо на всі зібрані гроші ще 4 флакона Віфенду. Ціна одного флакона 2805грн. Юлечці потрібно ще як мінімум 4 флакона ліків. Читати далі...

   Дуже довго не з’являлись наші розповіді про творчі заняття, які проводять волонтери у відділенні онкогематології. Волонтери і надалі приходять щотижня у відділення і разом з дітками виготовляють різні вироби. Кожного заняття на дітлахів чекає щось новеньке. Так на одному занятті ми ще раз спробували себе в ролі справжніх художників. На наших малюнках замайоріли вітрила човників, загули турбіни літаків та стали посміхатись веселі звірята. Дівчатка, звичайно, обрали кумедних тваринок. А хлопці підкорювали небеса та морські простори. 
   Ще одне заняття ми присвятили створенню символу наступного року – баранчика. А баранчики наші вийшли незвичні, з ароматом кави. Для цього ми завчасно запаслися зернами кави. Процес створення таких ягняток надзвичайно цікавий, ароматний, а ще вкрай ретельний – щоб тваринка вийшла красивою, зернятко до зернятка викладається дуже акуратно. Читати далі...

   Вперше в Рівному відбулось Свято малюка. У нас існує така традиція – дякувати всім, хто долучився до проведення та організації заходу. Отже і цього разу лунають слова подяки  на адресу... Читати далі...

  У відділенні онкогематології лікуються різні дітки, хтось більш відкритий, а хтось замкнутий та не любить спілкуватися з відвідувачами. Маленького Андрія можна було б сміливо зарахувати до вкрай замкнутих діток, якби він не розкривався немов прекрасна квіточка, коли до відділення приходять клоуни та волонтери на арт-заняття. У звичайних обставинах Андрійко рідко виходить зі своєї палати, та й в палаті його завжди можна побачити тільки на ліжку. Але варто лиш волонтерам з'явитися у відділенні, як Андрій перший біжить на заняття і приймає в них найактивнішу участь. Особливо хлопчик любить малювати. У лікарні Андрій відкрив для себе акрилові фарби і навіть попросив тата, купити йому такі фарби коли він одужає і поїде додому. Звичайно, тато пообіцяв, що все купить. Прихід клоунів - особлива радість для Андрійка. Хлопчик миттєво розкривається, реагує на жарти, він вже розгадав всі клоунські фокуси. Андрій гордо і впевнено водить клоунів по всіх палатах і показує хто де лежить. 
   Андрійко пройшов три важких блоки хіміотерапії. У нього був і стоматит, і падіння аналізів, і проблеми з кишечником. Але головне, що хімія допомагає. Страшно згадувати, яким хлопчика привезли в онковідділення. Величезна пухлина руйнувала обличчя, розпадалася і кровила. Андрій був слабенький і дуже наляканий. Читати далі...

   У нашому онковідділенні проходить лікування лімфогранулематозу світла дівчина Юля. Світла вона і в душі, і зовні. Навіть без волосся і в лікарняній палаті не можливо не помітити, що Юля дуже красива. А як вона посміхається! Тиха і скромна Юлечка блок за блоком рухається до перемоги над раком. Від неї не почуєш нарікань і скарг. Вона намагається посміхатися в будь-якій ситуації.
   Юлечка пройшла всі блоки хіміотерапії, половину сеансів опромінення і зупинилася. Читати далі...

   Семирічному Дані хвороба принесла не тільки обмеження лікарняними стінами. Дуже швидко, за тиждень, хлопчик який майже ніколи не хворів, став прикутим до ліжка. Лімфома Беркіта  підступно вдарила в спину в переносному та прямому сенсі – пухлина вразила хребет хлопчика, він не може ходити, порушені функції органів тазу.  
   В грудні Данилкові виповниться 8 років. Мама Іра: «Я пам'ятаю той час, коли він займався конструюванням, потім це все переросло в пристрасне захоплення моделюванням літаків. Ми мріємо бути великими інженерами і втілювати в життя новітні технології інженерії… Та це вже буде після лікування хвороби… яка в нас на даний момент часу забрала все, залишивши по собі надію та безкінечні молитви.»  Вже зараз і батьки, і лікарі знають, що цей день народження хлопчикові доведеться зустріти в лікарні. Зараз важливий кожен день, кожна хвилина, щоб вирвати хлопчика з тенет хвороби. Читати далі...

   Сподіваємося, що відвідувачі сайту пам'ятають мужнього хлопчика Руслана Фрідріха. Хлопець переміг онкологію в здавалося б безнадійній ситуації. На жаль, в результаті страшної хвороби наш герой паралізований нижче пояса і змушений пересуватися тільки на інвалідному візку. За основном діагнозом у Руслана все спокійно. 
   Проте постійні побутові проблеми й потреби не дозволяють родині хлопця хоч трохи відволіктися від думок де взяти гроші. Пенсії хлопця не вистачає навіть на найнеобхідніше. Руслану постійно потрібні препарати з урології, сечові катетери, сечоприймачі, серветки, одноразові пелюшки, фізрозчин для промивання. Настрій у Руслана теж не дуже хороший, він постійно сидить вдома, не ходить до школи, вчиться у 10 класі за індивідуальним графіком. Мама не може піти на роботу, оскільки постійно доглядає за сином. Читати далі...

   Майже рік тому в житті нашого фонду з’явилась маленька дівчинка вагою лише 670 г. Так ми з вами познайомились з Катрусею, яка стала нашою з вами улюбленицею. Багато місяців ви відгукувались на наші прохання допомогти цій маленькій дитинці, яка вже від самого народження залишилась сама. Минуло півроку і  Катруся підросла. А ще знайшла свою родину.
   Минув рік. Завдяки цій маленькій дівчинці ми дізнались багато нового, дізнались що такі недоношені дітки виростають і нічим не відрізняються від своїх однолітків, які народились вчасно. Завдяки Катрусі ми познайомились з лікарями, які виходжують таких недоношених діток. Завдяки цим лікарям дітки мають шанс на повноцінне, довге та щасливе життя. Тому коли до нас звернулись з проханням допомогти організувати та провести Свято Малюка,ми з радістю відгукнулись. Читати далі...

   По Рівному ходить жінка, збирає кошти на лікування дитини. Розповідає, що в неї донька років 17-18, важкий сколіоз. Протягом минулого року жінка збирала кошти на повторні операції. Орієнтовно в серпні цього року жінка прийшла до постійного жертводавця і попросила грошей на те, щоб забрати дитину з київського моргу, бо операції не допомогли і дівчинка померла. На початку жовтня дитина дивним чином "воскресла", натомість "помер" її тато і заплакана жінка в чорному шалику просила гроші на те, щоб забрати дівчинку після успішної операції з Охмадиту. Сьогодні ми дізнаємося, що дитина знову "померла" і жінка знову збирає гроші в районі Ювілейного, щоб забрати доньку з Києва. 
   Жінка показує оригінал паспорту на прізвище Котяш Ольга, каже, що це паспорт її дитини. ЖОДНИХ інших документів не показує. Читати далі...