| Головна » Статті » Статті » ЗМІ |
Не мої проблеми?!
 Останні місяці мене якось часто запитують, навіщо мені треба те, чим я займаюсь. Батьки
хворих дітей запитують "навіщо воно вам? Це ж не ваші проблеми!",
Знайомі запитують "навіщо лізеш, хіба тобі своїх проблем не вистачає?",
Журналісти задають убивче питання "що надихнуло вас на це?". Я довго шукала потрібні слова, не знаючи, як пояснити це... А потім в черговий раз почувши "це ж не ваша проблема" зрозуміла!Багато (напевно навіть більшість) людей живуть, вважаючи, що біда може трапитися з ким завгодно, але не з ними. Більшість батьків важкохворих дітей починають свою розповідь з фрази: "ми ніколи не могли подумати, що з нами може ТАКЕ трапитись". Люди схильні жити в ілюзії, що біди - десь там і що в їх теплий і затишний світ вони вдертись не можуть. Я знаю, що біда може трапитись з кожним. Не з кимось абстрактним "кожним", а з КОЖНИМ, зі мною в тому числі. Я знаю це на своїй шкурі. Я знаю, що у мене немає страховки від бід. Те, скільки я вже пройшла, не дає мені цієї страховки. І те, скільки я зробила в житті - теж не дає. Немає у нас, смертних людей, такої страховки і ніяк її не заслужити. І те, що сьогодні, наприклад, проблема муковісцидозу не стосується мене і моєї родини, абсолютно не означає, що завтра не торкнеться. І проблема онкології. І багато-багато інших проблем. "Не моя проблема"?! Може бути В ДАНИЙ МОМЕНТ - так. Але у мене немає гарантії, що в наступну мить вона не стане моєю! А ще я знаю, що якщо закривати очі на несправедливість і зло тільки тому, що це зараз не стосується мене особисто, зло нахабніє. І рано чи пізно дістанеться і до мене. Якщо сьогодні я промовчу про те, що МОЗ України хоче заощадити і закупити для хворих на муковісцидоз препарат з сумнівною безпечністю та ефективністю, то завтра МОЗ захоче заощадити на таких хворих як я. Якщо сьогодні я не докладу зусиль для того, щоб зупинити несправедливість по відношенню до МВ-пацієнтів, чи знайдеться хтось, хто завтра зупинить несправедливість по відношенню до мене? Чи буде хтось небайдужим до цієї справи? До моїх, не його проблем? Чому я роблю те, що роблю? Тому що я дуже добре знаю, що від біди немає страховки. Тому що я знаю, що не існує насправді "не твоїх проблем". А ще тому, що я хочу щось змінити на краще! Хоч щось і хоч трохи! | ||||||||||
| Категорія: ЗМІ | Додав: Anton (2013-02-01) | ||||||||||
| Переглядів: 1670 |
| Всього коментарів: 0 | |
Block title
Програма підтримки
Стань донором
