Цього тижня, як і завжди, у відділенні відбулось два заняття з арт-терапії. Одне було присвячене виготовленню фруктово-ягідних магнітів, інше – створенню листівки. Цього разу захотілось написати про обидва заняття відразу. У вівторок діток у відділенні було відносно небагато. Та більшість відгукнулась на пропозицію зліпити яскравий магніт з пластики. Найменші працювали в тандемі з батьками і волонтерами. Найстаршою була тринадцятирічна Наталя, яка розпитувала про можливості кольорової пластики, особливості роботи з нею. Дівчинка зробила усміхнену грушку і двійнят-вишеньок, ще й спробувала зліпити трояндочки, які в майбутньому можна буде використати для сережок.

   Дениско з мамою "зібрали” врожай з бананів, вишень і моркви. Вітя вже освоївся у нашому відділенні і з радістю приймає участь у заняттях. Він вже відповідає на питання, посміхається і активно допомагає мамі. Разом вони зробили поважних сеньйора Помідора і дона Лимона. Лідочка приєдналась до нас як тільки її від’єднали від крапельниці. Бабуся Ніна Павлівна аби наздогнати усіх зробила цілу фруктово-ягідну композицію. Лідочці сподобалось як легко можна зробити іграшкову цукерочку для улюбленої ляльки.

   Коли всі вироби були викладені для споглядання, одразу ж і знайшлась назва для нашого заняття "Сеньйор Помідор і всі-всі-всі”

   Вже сьогодні діток у відділенні побільшало. Всі разом ми робили листівку-символ материнської любові. Саме це приходить в голову, коли дивишся на листівку, де пташка захищає крилами своє маля. Мамочка відділення так само готові прийняти на себе тяжкий удар хвороби, зробити все аби дитина почувала себе краще і чим скоріш одужала.

   Біля столу зібрались хлопчаки: Дениско, Артем. Арсен, Вітя, Стасік. Приєдналась до нас Наталя, Саша Ткач працювала дистанційно – в палаті. Всі обрали кольори, в яких хотіли б бачити свою листівку і закипіла робота! Мами допомагали своїм синочкам. Всі листівки вийшли різними. У Арсена – дуже лаконічна, адже птахи лише в двох кольорах. У Віті і Дениска листівки максимально кольорові. У Артема пташки мають однакового кольору крила, ніби вказуючи на те, що це мама і дитина. 

   Саша окрім листівки, ще й зробила листа-відповідь, який попросила передати своєму таємному другу, що регулярно пише їй листи. Дівчина з округлими щічками, весела, із захватом розповідає і цитує слова з щойно прочитаної книги.

   Декілька слів хочеться написати про Назарчика. Сьогодні він порадував веселим настроєм, апетитом і своїм бешкетуванням. Малюк бігає по коридору, "їздить” на машині, зазирає в палати. За годину, яку я за ним спостерігала, він встиг розділити вечерю в палаті Діми Сича, знайти заховану машину і кілька десятків раз пробігти з нею по відділенню. І це не враховуючи, що не доївши котлету, він швиденько закинув її няні в кишеню халата, зазирнув до новеньких в гості і отримав гостинця – печиво, за який одразу подякував: "Дя!” і з радістю сфотографувався зі старшим колегою – Дімою. Сьогодні Назар – це фонтан енергії, море позитива і маленька жменька дитячих капостей.

   Спільний проект "Терапія творчістю" благодійного фонду "Скарбниця Надії" та громадської організації "Берегиня Рівненська" здійснюється за фінансової підтримки компанії Рівне ТВМ (Воля ТВ) та управління у справах сім"ї, молоді та спорту Рівненської міської ради.