Перш за все, хочеться написати головний меседж сьогоднішніх новин «Ми тримаємося і йдемо вперед!». Всі наші малюки більш-менш спокійно продовжують лікування, а деякі, навіть завершили всі курси хіміотерапії. У сьогоднішніх новинах буде багато слів «заступив на хімію» і «пройшов чергову хімію». Кожна така фраза - радість, адже це ще один маленький крок на шляху до перемоги!

Пройшов черговий блок хіміотерапії Сашко Фотенюк. Сьогодні хлопець здає аналізи і буде зрозуміло, чи зможе він хоч на кілька днів поїхати додому перед наступною хімією, на яку потрібно заступити 29 вересня. Олександру дуже хочеться побачити рідних, адже він вже три місяці постійно знаходиться в лікарні. Величезне спасибі всім, хто прочитав попередню прохання і приніс Саші журнали. Першою на прохання відгукнулася дівчина Олена. Вона принесла величезний пакет з журналами про автомобілі і велику модель автомобіля. Сашко так зрадів подарунку, що перші дні навіть спав з цим автомобілем біля подушки. Через кілька днів незнайомий чоловік приніс безліч журналів про комп'ютери і мобільні телефони. Зараз ці оберемки журналів перечитуються до дір, адже у нас у відділенні зараз лежать ще два підлітки з низьким гемоглобіном. Дякуємо вам за допомогу! Своїми подарунками ви запалили світло в очах хлопчаків!
У фінансовому плані у Саші не дуже спокійно. Всі попередні пожертвування витрачені на Грастим і Віфенд. Зараз на рахунку фонду 800 гривень. Цього мало, щоб заступати на наступну хімію, адже Сашко вже великий і відповідно дози всіх препаратів набагато більші, ніж у малюків.

Реквізити для надання допомоги
БФ "Скарбниця Надії"
ОКПО 37685693
26009336789200
АТ "УкрСиббанк", м. Харків МФО 351005
Призначення платежу - добровільна пожертва для Олександра Фотенюка

Нарешті прокапали останню хімію Денису Токарському! Малюк важко заходив на блок, але завдяки пожертвам небайдужих людей і однієї з наших мам, батькам вдалося придбати необхідну кількість Грастиму та хімію. Попереду підняття аналізів після хімії, контрольне МРТ і дуже сподіваємося, що така довгоочікувана дорога додому.

Також пройшов четверту післяопераційну хімію і поїхав у дитбудинок Назарчик Манайло. У цього малюка як завжди на обличчі широченна посмішка і гарний настрій. І в нас у відділенні, і в дитбудинку Назар загальний улюбленець. Цей хлопчик усіх заражає своїм бажанням боротися за здоров'я. Наступна хімія в Назарчика за планом після 29 вересня.

Дуже потрібна фінансова підтримка Вікусі Струк. Дівчинка пройшла два тижні лікування препаратом Віфенд. Придбання кожної ампули ліків давалося мамі дуже важко. За останні два тижні на рахунок фонду надійшло 6100 гривень і майже всі вони витрачені. Ми дякуємо всім жертводавцям за допомогу!
За планом приблизно у вівторок Віка повинна їхати до Києва на контрольне КТ легень і на консультацію до Світлани Борисівни Донської. На поїздку грошей практично немає. Будь ласка, допоможіть Вікторії завершити лікування грибкової інфекції!

Реквізити для надання допомоги
БФ "Скарбниця Надії"
ЗКПО 37685693
26009336789200
АТ "УкрСиббанк", м. Харків
МФО 351005
Призначення платежу - добровільна пожертва для Струк Вікторії

Після тривалої перерви заступила на хімію Катруся Журик. Дівчинка весела і добре виглядає. У фінансовому плані сім'ї дуже важко, адже всі попередні пожертви вже витрачені на лікування донечки.
Ми висловлюємо величезну подяку телеканалу «Україна» за зворушливий сюжет про Катрусю в одній з програм «критична точка». Сюжет можна побачити на сайті телеканалу, розповідь про Катю починається на 30 хвилині програми. Через два дні після виходу сюжету, татові Каті постійно дзвонять добрі люди. За ці два дні на рахунок батька вже надійшло 8 тисяч гривень. Спасибі всім за допомогу!

Пройшла останній блок хіміотерапії Настуня Савсюк! І дівчинка, і мама, і бабуся, яка останні місяці перебувала з малечою в лікарні, дуже втомилися, але все-ж-таки вони пройшли всі курси хіміотерапії! Останні тижні наші медсестри вимірювали тиск одночасно і дівчинці, і бабусі, а лікар паралельно лікувала їх обох. Зараз Настуня піднімає аналізи і збирається додому. Рідні дівчинки щиро дякують всім жертводавцям за допомогу!

Завершує перший протокол хіміотерапії Даринка Косинська. Дівчинка прекрасно виглядає і добре себе почуває. Мама Світлана дуже сподівається, що їм вдасться хоч на кілька днів поїхати додому відпочити.

Сьогодні приїжджає на чергову хімію Діма Тарчевській. Хлопчику також буде потрібна фінансова підтримка. На рахунку фонду зараз знаходиться 1530 гривень, але цього мало, щоб заступати на хімію.

І на завершення ще одна хороша новина - Іванка Фіненко завершила лікування. На початку липня дівчинка повинна була їхати на контрольне MIGB-сканування до Варшави, але ситуація склалася так, що буквально за кілька днів до виїзду далекі знайомі запропонували свою допомогу в Італії. За підтримки багатьох людей мама за тиждень виїхала до Італії. Там Людмилі довелося приблизно два тижні підтверджувати діагноз наших лікарів (тато навіть передавав автобусом до Італії скельця з лабораторії Інституту раку) і ще протягом трьох тижнів Іванка проходила різноманітні обстеження. Але така довга поїздка була того варта. Вердикт італійських фахівців - діагноз в Україні поставлений вірний, до процесу лікування ніяких зауважень теж немає і зараз малеча повністю здорова! Іванка виросла, засмагла і у відмінному настрої пішла в перший клас!
Мама дівчинки Людмила дякує всім, хто підтримував Іванку на шляху до одужання і з прикрістю говорить: «Ну чому неможливо поєднати найталановитіших українських лікарів і новітнє обладнання італійських клінік? В Італії кажуть, що таких лікарів, як наші, немає ніде в світі».

Від імені наших батьків та волонтерів низько вклоняємося нашим лікарям і медсестрам і дякуємо Вам за кожну посмішку кожного маленького пацієнта. 70 років тому медсестрички рвали сорочки солдатів на смуги, щоб перев'язати їм рани. І лікарі, і медсестри, і солдати розуміли, що бинтів немає, тому що йде війна. Зараз Ви, НАШІ ЛІКАРІ, розраховуєте блоки хіміотерапії таким чином, щоб поділити одну ампулу ліків між двома дітьми, особисто телефонуєте до кабінету МРТ і просите знижку для дитини з багатодітної сім'ї, приїжджаєте посеред ночі в лікарню, навіть якщо лікарня чітко сказала «Бензину немає, добирайтесь своїм ходом», постійно шукаєте людей, які можуть допомогти Вам рятувати численних пацієнтів, просите своїх родичів здавати кров для дітей. Я тільки одного не можу зрозуміти - війна закінчилася 66 років тому чи ні???