Мені хочеться кричати слово «Дякую!» Тисячі разів. У понеділок на сайті було розміщене прохання про допомогу трьом нашим підопічним. Минуло всього три дні і Ви, наші дорогі жертводавці, вже допомогли всім трьом дітям, а також іншим пацієнтам нашого відділення. За 21, 22 і 23 лютого на рахунок нашого фонду надійшло 51 500 гривень. Це величезна сума! Суми від 20 до 10 000 гривень надходили з нашого міста, з інших міст, зі столиці, пожертви надходили навіть з Норвегії.

       Ви не уявляєте, наскільки важлива для наших мам Ваша підтримка. Ці три дні у мене відчуття того, що я бігаю як білка в колесі. Прийшла сума на рахунок - дзвонимо в аптеку - летить платіжка в банк - біжимо в аптеку забирати ліки. Спасибі Вам за цю метушню! Спасибі Вам за допомогу!

          Коли я повідомила мамі однієї нашої випускниці про пожертву для її донечки, вона зізналась: «Тільки що відкривала гаманець, а там всього 20 гривень. Господь руками добрих людей допоміг нам в цю хвилину! Спасибі! ». Ця мама ніколи не просить про допомогу, вона намагається справлятися сама. Хоча я не розумію яким чином вона самотужки виховує доньку, лікує її від наслідків лейкозу і гепатиту і виплачує кредит за квартиру?

       Ми можемо віддячити Вам тільки молитвами. Я знаю, що наші мами перечитують звіти на сайті, виписують на листочок імена жертводавців і моляться за них.
Хоча ... У нас є ще один безцінний подарунок - посмішки наших випускників.