Головна » Статті » Події » Новини відділення |
Кілька разів починаю писати річний звіт по роботі нашого фонду. Пишу: «Ми зробили… Ми розпочали… У фонді стартував проект…» - а відчуття, що ці слова не щирі, не живі.
Нарешті прийшло розуміння, того, чому звіт не пишеться! І слова не живі, і речення кострубаті, бо треба не звіт писати, а дякувати сотням безцінних людей, які були поруч з нами весь 2012 рік, і щиро сподіваємось, що будуть з нами і надалі. Я навмисне не хочу називати імен. Багатьох з Вас не знаємо взагалі, дехто з помічників спеціально просить ніде не називати своїх імен, а декого знаємо лише за нікнеймом в інтернеті. Вас дуже багато, і кожен з вас будує щоденну роботу фонду. Без вас ми лише статут, печатка та запис в реєстрі організацій. З вами ми - сила, що здатна дуже багато змінити на краще. Щиро дякуємо всім людям, які щодня підтримують основний напрямок роботи нашого фонду – допомога онкохворим дітям Рівненщини. Завдяки численним пожертвам багатьох людей за 2012 рік фонд надав допомогу дітям з онкологічними захворюваннями на суму більш ніж 678 тисяч гривень. Цю величезну суму вдалося акумулювати на рахунку фонду завдяки пожертвам безпосередньо на рахунок фонду та пожертвам в скриньки, що розташовані в місті Рівне та Рівненський області. Разом з вами ми змогли допомогти майже п’ятдесятьом дітям, які зараз проходять лікування у відділення онкогематології та тим, які проходили основне лікування раніше. Для дітей купували ліки, розхідні матеріали, допомагали пройти обстеження в Росії. Багато людей передавали з-за кордону ті ліки, яких немає в Україні. ![]() З вересня по грудень 2012 року відділення онкогематології почало отримувати ліки по державним закупівлям, також в міністерстві було проведено додаткові закупівлі медикаментів. У вересні ми також заручилися підтримкою журналістів та звернулися до Обласної ради з проханням виділити кошти на придбання медикаментів для пацієнтів онкогематологічного відділення. Рішення про виділення 185 тисяч гривень було прийнято досить швидко, проте на початку грудня обіцяних ліків у відділенні ще не було. Ми звернулися повторно до місцевих чиновників. Наше прохання було почуто і протягом грудня у відділення онкогематології надійшли необхідні медикаменти. В грудні наше відділення мало майже всі необхідні для нормального функціонування медикаменти. Такого щоб у відділенні було практично все, в тому числі і найдорожчі препарати для порятунку маленьких пацієнтів, лікарі практично не пам’ятають. Висловлюємо слова щирої подяки всім людям, які були поруч з нами. Ця боротьба була не легкою і ми не знаємо, якою буде ситуація з ліками протягом 2013 року. З вашою допомогою ми могли впевнено сказати про проблему, та шукати шляхи до її вирішення. Висловлюємо також слова подяки місцевим громадським діячам, чиновникам, політикам, журналістам. Дякуємо за те, що ви нас чуєте і підтримуєте. ![]() Катруся Журик Максим Гаврилюк Максимко Гордійчук Максимко Цихмиструк Саша Ляшук Діма Ляшук Саша Мартинюк Андрій Макарицький Толік Терещук Діма Тарчевський Анастасія Ульянчик Руслан Фрідріх Лідочка Легкобит Діма Сич Тимофій Московець Імена ще трьох діток-переможців ми не можемо назвати, бо їхні батьки не давали дозвіл на розміщення інформації про цих дітей. Висловлюємо слова щирої подяки перш за все лікарям та медсестрам за порятунок цих маленьких життів. За щоденними буденними справами ми не помічаємо, який біль пропускають через себе ці люди. Часто буває страшно дивитися, якими потрапляють діти в онкологічне відділення і в деяких випадках взагалі важко повірити, що таких малят можна витягнути з обіймів хвороби. Перший удар лікарі тримають, коли вони вже знають про діагноз, а мама дитини ще сподівається, що вони опинилися в цьому страшному відділенні випадково. Декілька разів на місяць повідомляти мамам про важкий діагноз їхніх дітей – вже за це одне кожній з наших трьох Берегинь в білих халатах - Любов Іванівні, Маї Володимирівні та Дані Тимофіївні – треба вклонитися в ноги. Коли страшні слова вимовлено, починається важка щоденна робота. Узгодити з столичними спеціалістами протокол лікування, перевірити дитину на всі інфекції, розписати для медсестер листок призначень (хоча він більше схожий не на листок, а на простирадло), не пропустити жодної деталі, яка може вплинути на лікування дитини, паралельно заспокоїти маму, познайомитися з дитиною, стати їй другом на довгі місяці. Це одна дитина. А їх в лікаря одночасно може бути до десяти в стаціонарі відділення. В кожної дитини інший діагноз, інша схема лікування, інші ускладнення. Часто приїжджають випускники, яких треба ретельно оглянути, розписати подальші рекомендації. Через відділення також проходить багато діток з різними хворобами крові, вони хоч і не такі важкі, як онкологічні діти, але теж потребують уваги. Крім того, в кожного з лікарів є ще досить велика ділянка адміністративної роботи. В медсестер роботи аж ніяк не менше. Одного разу мені довелося бачити як медсестри розводили препарати хіміотерапії. Безкінечні баночки з фізрозчином або глюкозою і купа інших медикаментів. На кожній баночці пишуть прізвище пацієнта, назва препарату і години, протягом яких цей препарат має бути введений через крапельницю. Цього року були дні і навіть тижні, коли відділення було переповненим. Одночасно у відділенні могло лежати під крапельницею до двадцяти дітей різного віку. Я лише одного не можу зрозуміти: «Коли наші лікарі встигають заповняти історії хвороб та писати численні звіти???» ![]() Минулого року ми також втратили декількох дітей. Хвороба виявилась сильнішою… Маленьке сонечко Даринка Косинська. Вона пішла від нас так раптово, що навіть через рік мені інколи здається, що мама лише забрала її додому. А може це мені не здається, адже Даринка дійсно зараз вдома, в Отця Нашого Небесного. Також дуже важкою була втрата чудової дівчини Валі Михайлицької. Валічка завершувала лікування, але не змогла витримати двобічного запалення легенів. Вона залишиться в нашій пам’яті тихою, доброю, сором’язливою дівчинкою, яка дуже любила математику. Оксанка Марущак. Цю дівчинку забрала неонкологічна хвороба крові. Ми не встигли познайомитися, не встигли дізнатися про Оксанку майже нічого, але точно знаємо, що останні дні на землі дівчинка щиро раділа з того, що побачила живих клоунів, які приходили до неї в лікарню. Спіть спокійно, дорогі дівчатка, ми будемо вас пам’ятати. Як це не дивно звучить в новинах про наших ангелів, але життя продовжується. Біль страшної втрати ніколи не згасне, але треба жити далі. В цьому році мами наших дорогих ангелів Сашеньки Васильчук та Алінки Гузей народили здоровеньких дівчаток. Бажаємо цим мужнім мамам та їх дівчаткам всього найкращого! Дякуємо всім людям, які підтримують наших героїв. Ваші молитви, кошти, подарунки, донорська кров допомагали боротися і перемагати. Всі батьки у відділенні кажуть, що ця допомога дуже важлива. Повірте, що вашу допомогу дуже цінують і щодня просять здоров’я для вас та ваших рідних. Лікування в онкогематологічному відділенні продовжувалось, а ми намагалися з вашою допомогою забезпечувати дітей не тільки ліками, а тим, що на перший погляд не так помітно – побутові потреби, донори, іграшки, творчі заняття, розваги, свята. ![]() ![]() На жаль, як би ми не намагалися забезпечувати важко хворих діток ліками, донорською кров’ю, які б побутові умови не створювали у відділенні, дітям в лікарні важко. Малеча сумує, бо в лікарні треба лежати навіть не тижні, а місяці. В минулому році твердо став на ноги наш проект «Терапія творчістю», реалізація якого стала можливою завдяки підтримці компаній «Рівне ТВМ» (Воля ТВ) та за фінансування з боку Рівненського міського управляння сім’ї, молоді та спорту. Двічі на тиждень, у вівторок та четвер до діток у відділення приходять волонтери і малюють, ліплять, клеять, вирізають. У заняттях приймають участь навіть найменші малята, мами на заняттях на хвильку відволікаються від важких думок і починають посміхатися. А які чудові витвори народжуються на кожному занятті! Фото-звіти з занять по арт-терапії можна побачити на нашому сайті в регулярних новинах про творчі заняття. ![]() ![]() Цього року в нас стартував новий проект під назвою «Лікарняний клоун». Цей проект новий не тільки в Рівному, а й взагалі в Україні. Раз на тиждень до дитини приходить Друг По Радості. Думаю, Ви бачили фільм «Цілитель Адамс»? Якщо ні, тоді подивіться цей фільм, щоб зрозуміти всю суть глибини питання. Суть програми в тому, що в дитячий будинок або лікарню до дитини регулярно приходить Друг По Радості – клоун-веселун. З таким другом можна на годину поринути в справжнє дитинство, з клоуном можно забути про крапельницю, такий друг тримає дитину за руку перед операційною, вірний клоун зустрічає дитину, коли та виходить із наркозу. З клоуном завжди добре і весело, і зовсім не страшно, і зовсім не хочеться плакати і сумувати. Весною 2012 року програма «Доктор Клоун» стартувала в дитячих будинках і декількох відділеннях дитячої обласної лікарні Рівного. Словами неможливо передати ту радість, з якою діти зустрічають клоунів у своїх палатах. Тисячі дитячих посмішок і дзвінкий сміх в лікарняних стінах – результат роботи клоуна. ![]() Ще одним напрямком роботи нашого фонду минулого року була допомога дітям з неонкологічними діагнозами. У 2012році завдяки пожертвам багатьох небайдужих людей вдалося допомогти чотирьом рівнянам з важкими хворобами. Також щиро дякую всім волонтерам нашого фонду. Кожен з них добровільно і безкоштовно виконує свою ділянку роботи. Хтось зустрічає посилки з ліками та подарунками, хтось проводить творчі заняття з дітьми, в когось хист до написання листів, а хтось став адміністратором нашого сайту і регулярно перекладає та розміщує новини про дітей. ![]() Ще раз висловлюємо слова щирої подяки всім, хто поруч з нами. Ваша підтримка допомагає нам йти вперед. Попереду в нас дуже багато роботи. На наступний рік ми плануємо розширити коло дітей, якими опікується фонд, також маємо на меті проводити обстеження донорів, які здають кров для дітей на всі види гепатитів, сподіваємось продовжувати роботу з залучення до донорства молоді, мріємо розширити проект по лікарняній клоунаді в інші міста України. Поки нездійсненними для нас залишаються мрії відносно священика, який би постійно опікувався відділенням онкогематології та нашим фондом. У мріях також запис відеоролика про дітей, які завершили лікування. Щиро сподіваємось, що до дітей в лікарню будуть приходити не лише волонтери, а й професійні психологи та вчителі. Мрій багато. Та найбільша мрія – не втрачати дітей, які лікуються. Будемо намагатися робити для цього все, що в наших силах. Сподіваємось, що всі ви будете поруч з нами. | ||||||||||
Категорія: Новини відділення | Додав: Anton (2013-01-29) | Автор: Мар'яна Рева | ||||||||||
Переглядів: 1200 |
Всього коментарів: 0 | |
Акції [192] |
Новини відділення [228] |
Свята [39] |