Хочеться написати слова подяки, тільки як почати, і з чого, не знаю. За 9 місяців тяжкої хвороби «гострого лімфоблазного лейкозу» моєї донечки Тетянки назбиралося стільки на душі гіркоти, доброти, образ і сліз, всього не перелічити, не виписати ту біль, через яку прийшлося перейти. Хочеться кричати на весь світ, люди добрі, я дякую вам всім, Богу – за його милість, доброту, ласку, за ту біль, яку пережила моя дитина і всі дітки, які були поруч з нею, яким прийшлося бути поруч і підтримувати, і розраджувати в тяжку хвилину, коли так болить.

 Шановні лікарі, низький уклін вам, що ви нас терпите, ви нас лікуєте, вислуховуєте тисячу раз на день, як вам не тяжко сприймати нашу втрату, біль, горе, але ви завжди поруч. Дякую Вам, Краков’ян Любов Іванівна, Барабаш Майя Володимирівна, за вашу доброту, за вашу терплячість, як хочеться, щоб Бог вернув вам ваше втрачене здоров’я за наших дітей. Дякуємо Вам за Ваші золоті руки. Хочеться подякувати всім лікарям: Сегіну Ігорю Іллічу Оксані Миколаївні, лікарям УЗД за їх золоті слова. А медсестрам відділення вклонитися низько і дякувати тисячу раз за їх добро, вміння і знання своєї нелегкої роботи, за ті безсонні ночі, які ми прожили разом, за ті сльози, які ви не раз пролили з нами. Як ви не раз, і не два, недоїли, недоспали, але знали біль, біль дитини.

 Хочеться подякувати волонтерам: Саші, Мар’яні, Лєні, Тані і всім, хто нас так підтримував, і фінансово, і добрим словом, і ліками. Може я всіх і не назву, низький вам уклін, що ви не залишаєте нас на одинці з бідою.

 Хочу особисто подякувати Андрію Васеруку, який допомагає моїй Тетянці. Дякуємо Вам за День народження, який ви нам зробили сюрпризом, за все дякуємо Вам. Дякуємо всім спонсорам за день народження.

 Хочемо подякувати всім людям, які не залишились в стороні, коли біда спіткала нас, це люди з Германії (сім’я Gedert), Росії, Білорусії, а особливо спонсор Віктор, який так і остався для нас Віктором, благослови вас Боже, Віту (Маріуполь), яка весь час молиться за нас, всі релігії, які моляться за нас: церкви, монастирі, православні, українські, баптистів, п’ятидесятників, а особливо отця Олега (обласна поліклініка), який весь час причащав нас, отця Ростислава (українська церква, дитяча лікарня), який нас так підтримував в тяжку хвилину. Благослови Вас Боже, дякуємо Вам і просимо моліться за всіх і за нас, хай біда не буде тільки наша.

 Хочу подякувати людям, які стільки вложили сил і доброти в нашу біду – це Харкевич М.А. та Зух С.І., якби не ви, як було б тяжко чути «гострий лейкоз», але дякуючи Вам, ми прожили 9 тяжких місяців, долаючи тяжку хворобу. Дякую, Сергій Іванович, вашим дітям , Сергію та Люді, які не залишили самих, дякую за вашу доброту, ласку. Дякую Вам, Бойко Віталій Ярославович, за вашу доброту, за ваші теплі слова, за все, невистачає слів для подяки.

 Хочу подякувати Лілі з Рівного, за її білі троянди, які так радісно прийняла моя Тетяна, за фінансову підтримку. Перукарку т.Свєту з Городища, яка нас так підтримувала фінансово, робила нам зачіску. Благослови Боже Вас і ваших донечок.

 Хочу сказати ніжні слова своєму хрещеному та хрещеній за добро, за тепло. Дякую Богдановичу Юрію Адамовичу та Надії Василівні за ваших дітей, які нас так підтримали.

 Дуже велике спасибі всьому Зарічненському району, всім організаціям, всім людям, всім колективам, які підтримали нас фінансово, всім партіям, які не відмовили нам. Найщиріші слова школам, які моляться за нас і ділять нашу біду навпіл, за теплі дзвінки, теплі слова, а, особливо, за фінансову підтримку. Наше горе не залишило ні одну людину непохитною, адже якби не Бог, не лікарі, не всі люди – ми не змогли б боротися з такою бідою.

 Особлива подяка донорам, які жертвують своєю кров’ю, тромбоцитами, без яких нашим дітям немає життя. Верни Боже вам вашу кров, силу здоров’я. Бог всемилостивий, він не залишить вас без подяки за вашу доброту. Слово «донор» - це спасіння маленької дитячої душі, яка так хоче жити без болю, сміятися, радіти, як і було до тяжкої хвороби.

 Дякуємо супермаркету «Метро», директору, донорам і Мельничук Ользі. Особисто Олі дякую за те, що ти стільки зробила для нас добра, твоєму Вадиму , нашому донору. Вітаємо вас з Днем вашого весілля, щастя, здоров’я і добра вам. Благослови Вас Боже.

 А до своїх хворих діток хочеться звернутися з усією душею, до мамочок, батьків, до всіх, хто так підтримував нас, хто зміг знайти слова, щоб розповісти моїй доні, що значить діагноз «гострий лімфоблазний лейкоз».

 Дякую Наталочці Новосад, яка зустріла мою Тетянку сама перша і розказала всю свою біду через яку пройшла і що чекає мою Тетянку, Юрчику Шупику, який провів з нами Різдв’яні свята, який підтримував Таню, Нелі – мамі, яка завжди поруч з нами, яка, як мурашка, біжить до хворої мами і знову в лікарню, і лікує і нас добрим словом. Нелю, ми завжди будемо Вас пам’ятати. Ніну Маринич з її Ростиславчиком – ангелом Божим, скільки хочеться сказати добрих слів, за добро, за підтримку для Танюші і для мене. Ростику, тримайся, дитино, Бог завжди з нами поряд. Саші, Юрі Бачукам, Олі, Аллі Новосад, Юлі, Лєні Куцюк, Тані і мамі Демченко, Алочці, Свєті Колодич, Наді, Світланці Хомич, Вадиму, Наташі Питель, Наталочці Ткачук, Наташі, Володі Кубайчику. А особливо хочу подякувати Оксані, Настуні Куксі, мамі і тату Оксани. Як хочеться дякувати вам і кричати на весь світ за те, що ми так довго були разом, ділили і горе, і радість навпіл, як мені Настуню знову хочеться доглядати твої тваринки, твою доню-куклу Аню. Обійняти тебе, і кричати МИ БУДЕМО ЖИТИ і Бог допоможе нам бути здоровими. Ходити в школу і радувати нас, мам, своїми успіхами і ніколи не будемо говорити «мені болить». Цілую і обіймаю Вас Оксаночко, благослови Вас Боже на здоров’я, на мир і спокій вашої душі.

 Спільними зусиллями ми будемо здорові і щасливі, Бог нас благословить на це. Хочеться дякувати і дякувати всім сусідам, які так чекають нас з Тетянкою і моляться за нас.

 Так тяжко, але не можу не згадати наших діток, яких уже немає серед нас. Як ми разом їли, сиділи, молились, просили, але біда не завжди чує нас і наші благання. Таня Поліцина, якщо Ви прочитаєте мою сповідь, я хочу розділити вашу материнську біду, розрадити вашу біль і горе. Світлану, Валікову маму, Таню, маму Сергійка, Таню, маму Сашки і Сніжану, маму Марійки. Ми завжди з вами, всі, хто був поряд з вами в ті страшні хвилини. Ми розділяємо всі вашу біду, хоч ми і не можемо забрати вашу біль. Ми всі молимось за спасіння душ наших дітей. Біда не буває одна, вона ранить душі всіх мам, хто був поряд з вами. Пам’ятаємо, любимо, сумуємо, співчуваємо. Тримаймося всі разом, спільними зусиллями ми подолаємо біду.

 Пишу до всіх мам, батьків, які зараз у відділені і вдома: молімося всі разом за лікарів, за весь медперсонал, щоб Бог дав їм силу і здоров’я рятувати наших діток, за наших дітей, які так бояться «суточних» тих страшних пункцій.

 Боже, бережи весь світ і наших діток, наших таємних спонсорів. Так страшно думати, що фінанси вирішують життя наших дітей.

 На кінець прохання до всіх, Бачуків, Пителів, Маринич, Куцюк, Ткачук, Демченко, Кубай, Хомич, Колодич, Шупик, Янковець, Кукса, Новосад, Стокарська, візьмемося за руки і будемо молитися за всіх людей на світі і Бог почує нас. Бог всемилостивий. На даний момент проходимо лікування амбулаторно, таблетована хіміотерапія, стан середньо тяжкий. Ми будемо жити, не будемо хворіти, хоч як це не тяжко.

 Дякуємо Богу за все.

 

10.10.10р. З повагою, сім’я Янковець