Таких яскравих, розумних, не по рокам розвинутих дітей дуже мало. Олічка Бородіна одна з них. Волонтери Охмадиту мали можливість познайомитися з Олею ще півтора роки тому, коли дівчинка боролася за своє маленьке тендітне життя в столиці. На жаль, і нам випала нагода познайомитися з дівчинкою. Майже всю минулу зиму Оля провела в Рівненській онкогематології. Спочатку в дівчинки був гайморит, а потім підскочили печінкові проби. 

    Оля у всьому особлива. Дуже розумна. Широченні знання в галузі природознавства, біології, філософські роздуми про те, як і для чого створений наш світ. Неозброєним оком видно, що батьки багато займаються з дівчинкою, читають, розмовляють. Дуже відповідальна. В свої вісім років чітко і твердо знає, коли і які ліки треба приймати, що можна чи не можна їсти. Мама намагається по мірі можливості розповідати Олі про її хворобу і пояснює наскільки важливо дотримуватися рекомендацій лікаря. Якщо мама сказала, що з палати не можна виходити, Оля ніколи не вийде. Якщо треба одягнути маску – вона одягається без жодних «не хочу і не буду». Під час першої нашої зустрічі Оля розповіла мені, що вона приймає таблетки Бонефос «щоб не боліли ніжки»  і що їх треба неодмінно запивати дуже великою кількістю води, інакше вони не будуть допомагати. Дуже балакуча. Може переговорити будь-кого. Може розмовляти на будь-які теми, мамі навіть інколи доводиться тихенько казати: «Олічка, тьотя напевно поспішає. Давай ти їй наступного разу розкажеш». На заняттях по арт-терапії Оля намагається встигнути зробити не один виріб, а декілька, бо дівчинка неодмінно повинна подарувати подарунок і мамі, і бабусі, і двоюрідній сестричці, і іншим родичам та знайомим. Олічка просто обожнює принцес, вона їх малює, розмальовує, дивиться всі-всі мультики про чарівних красунь, читає всі казочки і переглядає журнали з принцесами. Напевно, дівчинка теж уявляє себе принцесою в чарівній країні.

   Не менш унікальна людина ніж Оля, її мама Ніна. Від цієї жінки завжди сходить якесь тепло і розуміння. З їхньої палати не хочеться виходити. Інколи розумію, що вже  проговорила 30-40 хвилин, що можливо я вже заважаю, але сумна посмішка Ніни і її спокійний врівноважений голос не відпускає. Страшно собі навіть уявити з якої прірви мама за допомогою лікарів, медсестер та небайдужих людей витягала донечку. Коли читаєш епікриз Олічки, то не розумієш, як лікарям вдалося її врятувати. Я абсолютно не сумніваюся, що правою рукою лікарів під час всього лікування, а це вкрай важкі курси хімії та ауто-ТКМ, була мама дівчинки. Спокійно і впевнено вона перевіряє дозування і термін придатності кожного препарату, уточняє кожне призначення лікаря. Зовні абсолютно спокійна, вона наче тигриця готова в будь-яку мить кинутися на кожного, хто порушує лікарняний режим, хто ходить по відділенню без маски, хто не одягнув бахіли. Ніна без вагань пояснює сантехніку, який прийшов в палату ремонтувати кран, що тут треба бути в чистому одязі та бахілах. Якщо медсестра ненароком  забуде обробити руки антисептиком перед тим, як одягти рукавички - Ніна вперто і наполегливо нагадає медпрацівнику про правила гігієни в онковідділенні. Але зробить це не зі скандалом, а з спокійною доброзичливою посмішкою. Ця мама знає все – від назв ліків і дозування, до граничних показників різноманітних аналізів. Інколи мені здається, що Ніна випадково працює в фінансовому управлінні, а насправді вдома в шафі в неї висить білий лікарський халат. 

   Окреме ставлення в Ніни до надання допомоги. Йшли тижні за тижнями в стаціонарі, ми вже були добре знайомі і бачили, що їм дуже важко фінансово, але чули від Ніни тільки одне: «Ми ще витягуємо. Допомагайте іншим дітям». За попередні шість місяців мама дуже рідко зверталася за допомогою і як правило на невеликі суми. На жаль, зараз наші дівчата вже не витягують. Занадто багато коштів витрачено на зниження печінкових проб, на контрольні обстеження в Києві. Поки що попереднє лікування печінки не дало позитивний результат, аналізи погані, Олічка неначе справжня принцеса бліда і досить худа. На сьогодні причина високих печінкових проб невідома, мама дуже нервується. Вчора Олі зробили близько десятка аналізів в приватній лабораторії, в тому числі будуть перевіряти на гепатити. Сподіваємось, що за допомогою цих аналізів, лікарі встановлять причину поганої роботи печінки дівчинки. Сподіваємось, що лотерея з гепатитом омине Олічку. Наразі маємо розраховуватися з лабораторією (1395 гривень) та оплатити таблетки Гептрал (435 гривень). Скоріше всього, після того, як лікар отримає результати аналізів, будуть призначені ще якісь ліки, коштів на які в Бородіних немає. 

    Величезне прохання, зверніть увагу на цю чарівну принцесу. Олічці дуже потрібна допомога. Також просимо молитися за здоров'я дівчинки.

   Стаття та відео про Олю на сайтах www.donor.org.ua та www.ntn.ua

Контакти:
Мама Бородіна Ніна 067 85 90 957
Координатор Мар'яна Рева 098 45 26 916

Реквізити для надання допомоги
БФ "Скарбниця Надії"
ЗКПО 37685693
26009336789200
АТ "УкрСиббанк"
МФО 351005
Призначення платежу - Добровільна пожертва для Бородіної Ольги