Наше чергове заняття ми присвятили весняній тематиці. Це особлива пора року, коли все сприймається дуже яскраво і потужно. Дивлячись на зеленіючий світ, відчуваєш,що надія є. Ось і нам дуже хотілось привнести цей настрій у відділення, де це так необхідно. Тому ми вирішили робити разом з дітками весняні деревця з ніжним першим листям.

   Як завжди в цей час, коли тиха година минула і дітки відпочили, ми завітали у відділення. На коридорі першими нам зустрілись найменші: Діма Ляшук і Сашко Мартинюк. Непосидюча малеча «вигулювала» своїх матусь. Діма вже так би мовити освоївся у відділені, довірливо йде на руки до волонтерів, допитливо роздивляється нових людей. І хоча малюк, ще не говорить, але мовою жестів і посмішок з ним можна поспілкуватися.

   Знову у відділенні з’явився Дімка Тарчевський, який крутиться як дзиґа і не зупиняючись говорить, що вже хоче додому. На заняття Діму ми не вмовили прийти, але він заглядав у сусідню палату до Яни Костюкевич і вже там спромігся зробити кілька гілочок для деревця. Яночка знаходилась під крапельницею, тому знову працювала в палаті. Допомагала їй наш волонтер Саша. Коли дівчата зробили тендітну маленьку берізку, вони взялись за олівці, демонструючи не аби які вміння!

 За роботою ми вирішили, що наші деревця більше схожі на карликові берізки, які зростають далеко в тундрі. Листочок до листочка, гілочка до гілочки. І ось на наших берізках мерехтять зелені листочки. Андрій, дуже задоволений своїм деревцем, розповів, що всі вироби, які він за цей час зробив у відділенні бачили у його рідній школі. Хлопчик розповів, що дуже не хотів залишати школу, друзів. А зараз, його однокласники з захопленням роздивляються роботи, які Андрійко навчився робити на арт-заняттях. Ось такі невеличкі символи весни і надії вийшли на нашому занятті.