| Головна » Статті » Події » Новини відділення |
Посмішки лікують!
|
Нещодавно в нашому відділенні завершила лікування дівчинка-підліток. Історії цієї дівчини немає в нас на сайті, тому я не буду називати її імені, але хочу розповісти, як хороші емоції допомогли їй швидше подолати хворобу.
Перша хімія пройшла вкрай важко морально. Дитина
замкнулася, не їсть, не розмовляє, не виходить з палати. На другу хімію припав
чотирнадцятий День народження дівчинки. Тут були хоч деякі світлі моменти.
Подарунки і букет ніжних троянд, які принесли дівчата-волонтерки, хоч на
декілька секунд викликали посмішку дівчинки. А ще нашу героїню дуже підтримав
візит Тані Янковець. Дівчинка з подивом дізналася, що волосся після хімії знову
відростає. Вона навіть переступила через свою сором’язливість
і запитала, чи можна потримати в руках волосся Тані. Напевно в ту мить, коли
дівчика перебирала в руках коротеньке кучеряве волосся Тетяни, вона мріяла про
той день, коли вона зможе знову взяти в руки гребінця і не буде боятися
дивитися в дзеркало. А далі була третя і четверта хімія, які можна назвати
одним словом «депресія». Та ця депресія була набагато важчою за перший шок в
лікарні. Замість слів – кам’яне мовчання, замість ігор на нетбуці – погляд,
направлений на стелю або на стіну. Розмовляєш з мамою, а дівчинка накрилася
ковдрою і відвернулася до стіни. Знаєш, що вона не спить і все чує, а що сказати? Звістка
про те, що треба пройти шість хімій замість попередньо запланованих чотирьох –
і дитина перестає ходити. Не хоче вставати з ліжка і ослабла зовсім, не їсть
нічого, тільки раз на два-три дні може попросити йогурт або яблуко.
І тут серед мороку і відчаю в дитини в очах з’являється промінчик світла, маленька, малесенька мрія. Десь у всесвітній павутині вона побачила фотографію рудого кошеняти. Дівчинка захотіла мати дома такого м’якенького друга. Починаємо шукати по оголошеннях котика, але тут виявляється, що котик має бути не простий, а британської породи і обов’язково руденький з опущеними вушками. Людоньки! Той кіт без родословної коштує півтори тисячі гривень! Як можна витратити такі кошти, коли батьки збирають кожну копійку на лікування. Ні, ні і ще раз ні! Характер! Лікуватися треба, а не про дурниці думати! Про кота забули, перегорнули сторінку. Всі забули, тільки не наша красуня з впертим характером. Вона зуміла знайти омріяного котика в Рівному і написала листа його власниці. Ціна виявилась трошки меншою - «всього» тисяча гривень. Мрія стала на крок ближчою. Але грошей, чи то тисяча, чи півтори, все одно немає. Пишемо до власниці, розповідаємо про дитину. Жіночка одразу називає ціну 550 гривень. Але вона сама хоче привезти подарунок в лікарню і перевірити, чи її не обманюють. Добре, будь-ласка, тільки придумаємо, де гроші взяти. Допомога прийшла звідти, звідки ніхто не чекав. Мами з нашого відділення, які як ніхто інший знають скільки тисяч коштує посмішка дитини, зібрали половину необхідної суми. Іншу половину суми оплатила мама дівчинки. І ось зимового сніжного дня в лікарню привезли маленьку коробочку з пухнастим клубочком. Ви б бачили ту радість! Радість, усмішки і сльози мами, яка протягом чотирьох місяців не могла примусити свою дитину посміхатися! Треба тільки почекати, поки тобі прокапають всі ліки з крапельниці і можна їхати додому! А далі все як в казці. Дитина, яка не могла ходити, вже на наступний день забула вдома про свій стан і бігала, граючись з маленьким другом. Треба їсти? Звичайно, буду їсти, бо треба чим скоріше повернутися після хімії додому до кошенятка. П’ята і шоста хімії пролетіли за декілька днів. Вона не відверталася до стіни. Вона посміхалася і рахувала дні, щоб чим скоріше повернутися додому. І розповідала, розповідала, розповідала про свого Масіка (так назвали котика). А ще вона по декілька разів на день дзвонила до тата, щоб запитати як там вдома маленький друг. Зараз наша героїня дома. Вона поволі забуває про лікарняні стіни, повертається до нормального життя. Дівчика трошки поправилась, вона добре їсть, в неї хороші аналізи. Масік живе з нею в одній кімнаті і ходить за своєю хазяйкою як собачка. Він відчуває, що дуже-дуже їй потрібен. А ми щиро дякуємо всім, хто допоміг здійснити маленьку мрію і швидше одужати. Особлива подяка від мами дівчинки - власниці котика, яка погодилась продати його за пів ціни та дівчатам Олі і Олені, які допомогли подарувати націй красуні цей подарунок. Ця історія ще раз переконала мене в тому, про що я давно знала – посмішки лікують! Будь-ласка, не дивуйтеся тому, що ми дуже часто просимо для дітей у відділенні онкогематології іграшки, конструктори, пазли, монети, диски з мультиками та ще всяку всячину. Саме така всячина, звичайна для нас, стає безцінними ліками для малечі. Ця всячина дозволяє забути про труднощі і допомагає йти далі. А ще допомагають йти далі веселі клоуни, вчителі, які приходять в лікарню позайматися з хворими дітьми, а також звичайні волонтери без особливих талантів, що можуть запросто почитати книжечку або пограти в шахи. Але таких людей в нас поки що немає. Дуже сподіваємось, що це тимчасово! | ||||||||||
| Категорія: Новини відділення | Додав: Anton (2012-03-13) | Автор: Мар'яна Рева | ||||||||||
| Переглядів: 925 |
Ця дівчинка дуже
важко починала лікування. Операція, уколи, крапельниці. Страх і сум в
величезних карих очах. Вона намагалася не плакати, бо вже не дитина, і тут же
відверталася до стіни, ховаючи сльози, бо в чотирнадцять років ще так хочеться
бути маленькою, особливо в лікарні. Справжньою трагедією для дівчинки стало
усвідомлення того, що довжелезну чорну косу, яка сягає нижче пояса, скоро
доведеться втратити. Обрізати таку красу одним помахом ножиць було неможливо,
дівчинка цього категорично не дозволяла. Мама вкорочувала косу доньки по 30
сантиметрів | Всього коментарів: 0 | |
Block title
Категорії розділу
| Акції [192] |
| Новини відділення [228] |
| Свята [39] |
Програма підтримки
Стань донором
