Одного заняття ми робили мульт-панно з казковими та мультяшними героями. Не біда, що на занятті переважна більшість - хлопці. Веселі звірята, які опинились на панно, здатні підняти настрій самому розсудливому хлопцю.

    На наступному занятті були виготовлені дзвіночки. Та не простими вони вийшли. З допомогою техніки кракеле ці чудові дзвіночки виглядають старовинними. Адже тріщинки, які утворюються дивним чином надають старовинного вигляду цим виробам.

   Вася Сачук продовжує лікування, тому, мабуть, на дзіночку заєць, який рухається вперед на велосипеді. Рух вперед – це завжди добре! Тож бажаємо Васі якнайшвидшого просування вперед до одужання.

   Андрій Пузьо – справжній патріот! От і на дзвіночку ми бачимо і калину, і лелеку. І фон дзвіночка патріотичний – жовто-блакитний. Зараз Андрій долає ускладнення – грибок уразив легені. Вимушена перерва затримує лікування основного захворювання. Та не дивлячись на таке ускладнення хлопець намагається триматись та не падати духом.

   Завітав до нас наш випускник Антон Гарбар. Вже вкотре не впізнаю цього красеня при зустрічі! Це напевно гарна ознака. Як і всі наші випускники, Антон звертається у відділення онкогематології, коли виникають навіть незначні проблеми зі здоров’ям. Тож, не дивлячись на те, що хлопець перебуває на дообстеженні, надзвичайно приємно вкотре побачити його. А його присутність на занятті – це додатковий бонус до цієї чудової творчої акції.

   Іванко Кошмак на фото виглядає трішки стомленим. Заняття було тривалим і малюк дещо стомився. Але він мужньо доробив свій дзвіночок, з допомогою волонтера Олі. Наразі Іванко проходить опромінення. Вже зовсім небагато залишилось до фінішу цьому хлопчику. Він дуже мовчазний, але надзвичайно добрий і позитивний малюк.

   Паша Харченко повернувся у відділення після перерви. Цей хлопець завжди радує і своєю присутністю на заняттях і активною роботою. У Паші ще довгий курс лікування попереду, то ж ми неодноразово побачимось з ним і він нас здивує своїми новими роботами.

   Фото Оксаночки Ковальковської, на жаль, немає. Але дівчинка була на занятті, робила свого квіткового дзвіночка. Та наприкінці заняття, дівчинка стомилась. Ми вдвох з Пашею довели до остаточного вигляду дзвіночок і хлопець передав його власниці. Після заняття я зазирнула в палату, але дівчинка спала. Зараз у Оксанки чергова хімія і постійно виникають заминки. Повільно дається дівчинці лікування, та гарний настрій та посмішка, яка з’являєтьс на її обличчі  говорять, що все буде добре.

   На останньому занятті не було новенького Андрійка Лесковця. Фото є лише з попереднього, де ми разом робили панно з кумедними машинками. Цього разу хлопчик був під крапельницею. Андрійко вже два місяці у відділенні. Зараз він вже адаптувався, познайомився з іншими хлопчаками. Тато каже, що втримати сина в палаті стає вже нелегко. А на початку лікування Андрій нагадував зляканого горобчика, який тихенько лежав в палаті і майже не розмовляв. Перша хімія дала непоганий результат – пухлина на щоці значно зменшилась. Та і вигляд, і посмішка хлопчика свідчать, що цей боєць не здасться!

   Ось так вийшло і здобути навички в новій техніці, і розповісти про заняття та повідомити вам невеличкі новини про дітлахів з відділення.