Хочеться написати слова подяки, тільки як почати, і з чого, не знаю. За 9 місяців тяжкої хвороби «гострого лімфоблазного лейкозу» моєї донечки Тетянки назбиралося стільки на душі гіркоти, доброти, образ і сліз, всього не перелічити, не виписати ту біль, через яку прийшлося перейти. Хочеться кричати на весь світ, люди добрі, я дякую вам всім, Богу – за його милість, доброту, ласку, за ту біль, яку пережила моя дитина і всі дітки, які були поруч з нею, яким прийшлося бути поруч і підтримувати, і розраджувати в тяжку хвилину, коли так болить...