A A
RSS
Головна » Статті » Статті » ЗМІ

Онкологія в Україні (відео)
   У Підсумках тижня ми вже майже рік розповідаємо про хворих дітей, яким потрібна наша допомога. Допомога насамперед фінансова - на дороге лікування переважно в закордонних клініках. Багато з наших маленьких героїв страждають на рак крові і їм життєво необхідна пересадка кісткового мозку. Подібні операції роблять і в Україні, однак лише за умови, що донор є близьким родичем. Від нерідного донора кістковий мозок у наших клініках не пересаджують.

   Чому? Адже Україна завжди славилась своїми хірургами та медичними досягненнями. Відповідь шукала Ксенія Поважна.

Віталій Кудров, батько Тетяни:

- Радовала нас, так как мы незрячие, она была наша поддержка.

   Історія 18-річної Тетяни Кудрової почалася як і сотні подібних. Єдина донька інвалідів по зору потребувала трансплантації кісткового мозку від нерідного донора. Ціна життя - 150 тисяч доларів. Батьки в розпачі. Гроші збирає по копійках уся країна.

Віталій Кудров, батько Тетяни:

- Все, любимая, пока, выздоравливай доченька. Мы все тебя очень любим. Выздоравливай.

   В Україні не проводять трансплантацію кісткового мозку від нерідного донора. В подібних випадках лікарі можуть лише написати рекомендацію щодо необхідності операції за кордоном.

Юлія Ноговіцина, волонтер:

- И родители остаются на руках вот с такой выпиской. И дальше его уже забота и проблема найти клинику, найти деньги, организовать его перемещение в эту клинику и заниматься всеми остальными вопросами.

   Юлія вже п'ять років допомагає рятувати онкохворих дітей. Вона волонтер. Як і десятки інших небайдужих, допомагає батькам по копійках збирати гроші на лікування, веде листування із закордонними клініками, вирішує юридичні питання, і на додачу підбадьорює дітей на заняттях з арт-терапії. Все це мала б робити держава. Є навіть відповідна програма, яка через чергу та брак коштів фактично не працює.

Юлія Ноговіцина, волонтер:

- На год принимаются единичные решения, когда такие счета проплачиваются, но и то принятие положительного решения не гарантирует самого факта проплаты. У нас есть несколько детей, по которым в марте было принято решение, при этом ни копейки на клиники еще не было перечислено. Сказали, что до марта следующего года денег нет на эти нужды.

   Діти не можуть стільки чекати. Зазвичай є близько півроку, щоб зібрати гроші, знайти донора та провести пересадку. Неродинної трансплантації кісткового мозку щороку потребують близько 180 українських дітей. Їх і чекають у клініках світу.

Світлана Донська, завідувач відділення онкогематології та трансплантації кісткового мозку "Охматдит":

- Вони зацікавлені в наших пацієнтах з України, оскільки вони за цей рахунок можуть підгодуватись та сплатити рахунки. Це нормальний хід, але мені незрозуміло, чому Україна продовжує годувати чужу медицину.

   В Україні проведення таких операцій неможливе з кількох причин. По-перше, потрібен сучасний центр трансплантації кісткового мозку, а не будівля повоєнних років. На початку 14-го року ось цю недобудову обіцяють перетворити на лікувально-діагностичний центр, де, ймовірно, і відбудеться колись перша в Україні трансплантація кісткового мозку від нерідного донора.

Світлана Донська, завідувач відділення онкогематології та трансплантації кісткового мозку "Охматдит":

- Ми дуже перживаємо, чи буде у нас достатня кількість штатних посад, чи буде достатня кількість підготовлених кадрів на ці посади. Бо цих інтернів треба готувати вже зараз.

   Якщо навіть вирішити ці проблеми, без донорського матеріалу нерідних трансплантацій в Україні не буде.

Олена Моцібох, генеральний директор благодійного фонду "Крона":

- Буде дуже дивно, якщо все це побудується. А реєстру в країні не буде - так само і не будуть проводитись неродинні трансплантації.

   Національний реєстр донорів гемопоетичних стовбурових клітин (кісткового мозку) створено в 2009 році. За три роки в ньому з'явилося 82 донори.

Світлана Донська, завідувач відділення онкогематології та трансплантації кісткового мозку "Охматдит":

- Питання не в тому, скільки донорів в реєстрі лежить. Питання в тому, чи він включений в міжнародну базу. Бо шукати прийдеться не серед 80 чи 8 тисяч українців, шукати доведеться у світовій базі. І забезпечення входження в міжнародну систему - це теж справа реєстру. Кожен повинен займатися своєю справою.

   До міжнародного банку донорів входять національними реєстрами, а це не менше тисячі вітчизняних донорів кісткового мозку.

Юрій Павленко, уповноважений Президента України з прав дитини:

- В Росії є тисяча донорів досить формально. І при цьому вони спокійно користуються міжнародним банком донорів. Це можна було зробити ще вчора. Не бачу жодних перешкод для того, щоб Україна сформувала національний реєстр.

   Розповісти про те, як працює установа та чому Україна до цих пір не має угоди з міжнародним банком донорів на камеру керівництво реєстру відмовилось. Натомість пообіцяли написати листа. До моменту виходу сюжету ми так нічого й не отримали.

Юрій Павленко, уповноважений Президента України з прав дитини:

- Він існує ніби, але фактично він не працює. Треба близько 5 мільйонів гривень. Я переконаний, що такі гроші в Україні є.

   Чому ж тоді Україні до цих пір вигідніше плати мільйони гривень щороку закордонним центрам, замість того, аби вкладати гроші у вітчизняну медицину?

Юлія Ноговіцина, волонтер:

- Возможно это из-за того происходит, что родители и волонтеры всяческими усилиями как-то находя эти деньги - берут на себя задачи, которые должно решать государство. Дети каким-то образом все-таки уезжают за границу и проходят там лечение. Но какими силами достигается этот результат и скольким детям не успели помочь. Этого никто не знает.

   Тетяна Кудрова пішла з життя 4 вересня. Вона одна з сотень тих, кого вже нема.

Автори: Ксенія Поважна, Юрій Анісімов, Роман Пух. Підсумки тижня.
Категорія: ЗМІ | Додав: Anton (2012-10-02) | Автор: Підсумки тижня
Переглядів: 1321
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]