| Головна » Статті » Статті |
| У розділі матеріалів: 131 Показано матеріалів: 91-105 |
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 » |
|
Шановні друзі, Ми щиро дякуємо Вам за підтримку, яку Ви, як представники громадськості, надали висвітленню проблем дитячої онкології та онкогематології. Лист, під яким були поставлені наші та Ваші підписи, дістався свого адресату та привернув таку бажану увагу влади до фінансування дитячих відділень. Ми змогли отримати перші обнадійливі результати - поставки деяких препаратів почнуться найближчим часом, буде зроблено перерозподіл залишків між лікарнями, ми отримали підтримку Президента України. Але наразі медичні працівники, лікарі, та навіть батьки онкохворих дітей потерпають від іншого лиха - перевірок, під час яких в деяких містах України відбуваються спроби тиснення з метою отримання потрібних місцевим чиновникам даних. На жаль, такі випадки не поодинокі |
 Відразу хочеться зауважити, що викладений нижче
матеріал носить більше автобіографічний характер, метою створення якого була
передача власного досвіду протистояння мовчазному і підступному ворогу-паразиту
– онкологічній хворобі. Адресовано даний матеріал в першу чергу тим, хто впритул
стикнувся з цим викликом долі і вибрав шлях протистояння. Ще раз хотілося б
акцентувати увагу на те, що описаний в статті досвід – власний і без прикрас. Читати далі... |
 Я не лікар, але коли я дивлюсь на цю фотографію Насті Кукси та Іванки Фіненко, я згадую добрий десяток препаратів хіміотерапії. А ще життєдайні компоненти крові – R-маса, плазма та тромбоконцентрат. Завдяки цьому ці дівчатка зараз живі. Ще два роки тому їм у цей самий час вливали і вливали літри ліків і компонентів крові. Зараз Настуня і Іванка знаходяться в Москві, вони беруть участь у Міжнародних іграх переможців. Учасниками таких змагань є діти, які подолали рак... |
|
Рак - це страшна хвороба та лікарі навчились з нею боротись і статистика виживання повільно але покращується. Це в цивілізованому світі, але не в Україні. Загублені життя наших дітей вперто пробивають навіть найнижчі європейські показники виживання і виною є лишень злочинна діяльність українських чиновників. До того що гроші завжди виділялись на лікування дітей в меншій кількості ніж є реальна потреба, додалось неприкрите збочене прагнення провести Євро2012 за будь-яку ціну. Колізеї, на яких проводиметься футбольний єврочемпіонат, побудовані за рухунок тисяч дитячих життів... |
|
|
|
Від адміністратора сайту: Ця стаття - крик душі досвідченого волонтера Анастасії Осіпової, яка багато років працює з дітьми в онкологічних відділеннях. Але проблема знеболення при важких хворобах якоюсь мірою торкнулася кожного з нас. В кожного є рідні, друзі, знайомі, яким довелося пройти через пекло болю. В нашій країні дуже важко чогось добитися, але тим не менш треба добиватися. Просимо всіх приєднатися до збору підписів! «Я тобі казала, у бабусі - рак?» - Моя найкраща подруга з тарілкою в руках, яку несла, щоб поставити на святковий стіл, зупиняється посеред кухні. «Давно вже, виявляється. Пізно щось робити. Лікар сказав, що півроку десь. Напевно, це страшно, знати, що скоро помреш? Уже кровотечі почалися, і болить весь час. Потім, напевно, зовсім нестерпно буде?» - Каріна навіть не питає, вона констатує факти. Людина не повинна відчувати БІЛЬ, людина має право прожити свої останні дні і померти гідно. Я мовчу, щоб не засмучувати її ще більше, але в мені все кричить: це неправильно, так не повинно бути! |
|
Інколи випадкові поїздки стають не просто позитивними, але й результативними! Так, їхавши у справах до Одеси, я потрапила до благодійного фонду "Пчелка”, і менше з тим, що ми просто познайомились, ми за два дні здружилися та ще й вони нас обдарували подарунками! Під поняттям "нас” я маю на увазі — маленьких пацієнтів Рівненської онкогематології. |
 Маленький трирічний Віталик народився у Рівному. Хлопчик був бажаною та очікуваною дитинкою. І хоч маму попередили про можливу патологію малечі, однак жінка навідріз сказала: "Буду народжувати!”. Вже перед самим народженням, лікарі попередили, що дитя може не вижити під час пологів, але мама Наталія була впевнена, що маленький має право на життя. Після народження
Вітальки, на превиликий жаль усіх рідних,
хлопчику поставили діагноз — краніостеноз
(це руйнування кісток черепа). І від
самого народження Віталика чекали
лікарняні ліжка та безкінечна кількість
пігулок. А потім — операція за операцією
і віра в краще! |
 „Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що у гробах, життя дарував.” Душа була безсмертною й раніше. Віднині вона має шанс провести вічність у Царстві Небесному, у славі Божій. Всевладдя пекла подолане – тепер усе залежить від людини. |
|
Завдяки спільним зусиллям небайдужих людей, трирічному Віталику взимку зробили операцію із вживлення імплантатів замість лобної кістки. На початку березня хлопчик повернувся до Рівного і розпочав курс реабілітації, але раптове погіршення все змінило. Замість реабілітацї Віталика чекає ще одна операція – вже шоста! |
 Пока человек чувствует боль – он жив. Пока человек чувствует чужую боль – он человек. 12 березня 1845 року привселюдно продемонстровано підшкірні ін’єкції морфія для лікування невралгії. Він є основою морфіну, єдиного знеболюючого препарату для онкохворих. Кожного року майже 428 тисяч осіб в Україні потребують знеболення та паліативної допомоги для полегшення больових симптомів невиліковних хвороб. Майже рік тому (у травні 2011 року) міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch разом з українськими громадськими організаціями презентували дослідження ситуації в Україні. |
|
|
Лікування онкохворої дитини в Україні, що вимірюється часто в
сотнях тисяч гривень, з державного бюджету фінансується не більш ніж на
10%.
Як розповідають батьки онкохворих дітей, курс хіміотерапії для одного
онкохворого, до якого входять не тільки лікарські препарати, а й
хірургічне втручання і променева терапія, складається з 10-15 блоків.
Вартість одного блоку в середньому коштує від $300 до $5000 або й
більше. У перервах між блоками хіміотерапії необхідно підтримувати
рівень лейкоцитів у крові пацієнта. Одна ін’єкція спеціального препарату
може коштувати і $100, і $1000, а ін’єкцій треба прийняти п’ять-сім.
Оскільки фінансування з державного бюджету становить у кращому разі 10%
від необхідного, то всі затрати за лікування дитини лягають на плечі
батьків, допомагають благодійники.|
Будь-яка держава, яка перестає захищати життя людини від зачаття і до природної смерті й дозволяє на дискримінацію людей за стадією розвитку, занепадає, тому що вона підриває основу своєї суспільної та економічної життєздатності і знищує свій основний ресурс – молоде покоління громадян... ЗМІ | Переглядів: 1168 | Author: Громадський рух «За життя» на Рівне | Дата: 2012-03-31 | Коментарі (0) |
|
У всі часи
існує поширена думка, що молодь не
та. «От ми були! А вони…»,- часто кажуть люди навіть середнього віку, не те що пенсіонери. Мені ще досить далеко до
пенсійного віку, але я щиро сподіваюся, що не буду так казати завдяки молодим
людям, з якими постійно спілкуюся. |
 Іноді мені
здається, що так не буває. Коли я приходжу в наше онкологічне відділення, то
час від часу я відчуваю себе в паралельному вимірі. Іноді я не можу себе
заставити повірити, що маленькі діти можуть так важко хворіти! Не можу
повірити, що діти місяцями лежать в лікарні, знають на пам'ять назви багатьох
препаратів і розповідають мені дорослій, яка норма гемоглобіну. Іноді мене
накриває хвиля жаху і тоді мені здається, що я прийшла не в лікарню, а в
кінотеатр на поганий фільм. Зараз фільм
закінчиться, я піду додому і забуду про ці страхіття. Та фільм не закінчується,
він продовжується безкінечно, тільки герої міняються. Я іду додому в свою
сім'ю, до своїх дітей. Проходить день, два, максимум тиждень і я повертаюся.
Так триває вже два роки. Я повертаюся, тому, що вірю — з Божою
допомогою зможу принести в цей паралельний світ хоч би частку світла. |
Block title
Програма підтримки
Стань донором
