ШАНОВНІ ВІДВІДУВАЧІ!

З ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ САЙТ БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ "СКАРБНИЦЯ НАДІЇ" ОНОВЛЕНО

АДРЕСА НОВОГО САЙТУ - WWW.SKARBNITSYA.ORG

   Щороку в Україні діагностуються більше тисячі випадків онкологічних захворювань у дітей. Згідно з даними світової статистики, в структурі дитячої смертності онкологія посідає друге місце.
   У той же час при своєчасній діагностиці та використанні міжнародних протоколів, вилікувати повністю можна сімох з 10 онкохворих дітей. Це європейські показники.
В Україні ж після діагностування раку вижити вдається лише кожній другій дитині. Стан справ у дитячій онкогематології просто катастрофічний. Немає ні дорогих ліків, їх купівля лягає на плечі батьків та благодійників, ні нормальної діагностики.
   Крім того, в нашій країні існує тільки один спеціалізований центр дитячої онкології... Читати далі...

   Ще півроку тому портал TakeInfo.net опублікував серію матеріалів про так званого "прохача" - молодого хлопця, віком двадцяти трьох - двадцяти п`яти років, який з плачем та жалісливими історіями в громадському транспорті просить гроші у рівнян ніби-то на лікування сина.
   "Пробачте, що я вам набридаю. Моє дитя помирає через мене. Я поставив електрочайник і пішов в іншу кімнату, залишивши сина без нагляду. Він стягнув чайника і вилив кип’яток на себе. Зараз він знаходиться у четвертій палаті на третьому поверсі хірургічного корпусу обласної лікарні. У хлопчика відмовляють нирки. Його необхідно ввести у медикаментозну кому, аби дитина не мучилася, а спала. Та на це необхідні кошти, яких у мене немає. Двадцять хвилин сеансу гемодіалізу коштують 600 гривень..."
   Ось лише одна з історій, які жителям Рівного довелося почути у маршрутних таксі в різних куточках міста. Читати далі...

   Що зробила з нами війна, скільки життів вона загубила, скільки сліз вона пролила, поламала і наші надії, багатьом зруйнувала життя.
   Вже давно думаю про те, щоб написати, і ніяк не можу наважитись. Чи зрозуміють люди в цей такий тяжкий для кожного з нас час, коли навколо тільки чути - війна, війна, війна…
   Ще не так давно ми з нашими волонтерами говорили про те, щоб покращити нашим підопічним діткам умови перебування у лікарні. Чесно кажучи - не покращити, а зробити їх хоч трішки ближчими до відповідних, до таких, якими вони мали би бути відповідно до норм для онкохворих дітей. Наше відділення онкогематології в РОДЛ стало зовсім маленьким для такої кількості діток, які отримали страшний вирок. Говорю з лікарями, і чую: «У нас завал  - 23 ліжка, 27 хворих діток.  Куди усіх діти, що робити?» Мами плачуть: «У нас в палаті два ліжка, а п’ятеро людей, капають хімію - одне плаче, друге хоче спати...» Читати далі...

Наталія Лосєва доводить, що перемогти онкофобію можна, тільки переставши мовчати.

Одного разу, коли ти вийдеш на вулицю, мінус п'ятнадцять кілограмів ваги. І можливо, ледь їжачок волосся. І повітря здасться щільним, як сироп. І розсмієшся снігурям на снігу, і станеш трохи п'яним, чи то від цього надлишку світла і повітря, чи то від того, що тепер мало що здасться в цьому житті страшним... Тобі буде важливо як тебе назвуть. Читати далі..

   Якщо вам доводилося коли-небудь бувати біля реанімації, то ви могли звернути увагу на велику кількість людей, що знаходяться під дверима того страшного відділення. Моя робота пов"язана з реанімацією. Дуже добре знаю особливості її роботи з внутрішнього боку дверей, на які щоденно дивляться з тривогою, страхом і сподіваннями тисячі людей у нашій державі. В житті довелося стояти і зовні цього містичного відділення. І тому з власного досвіду знаю, що переживають і скільки нервових клітин втрачають щоденно рідні пацієнтів, що лікуються там. Що думають і чим живуть рідні тих, чиє життя коливається немов на шальках терезів і ніколи до кінця не знаєш коли і яка шалька зрештою переважить.
   Ще з радянських часів у нас було прийнято, що в реанімацію, тим більше дитячу, заходити не можна. Можливо, ви не знаєте, але цей страшний атавізм в Україні зберігається досі. Діти лікуються всередині, а батьки очікують назовні. Читати далі...

   Госпіталь святого апостола Юди Тадея (St. Jude Children's Research Hospital) - єдина в США клініка, в якій займаються виключно дитячою онкологією.
   Авторитетний американський журнал Parents визнав St. Jude кращою клінікою з лікування дитячого раку в США. Директор фонду «Подаруй життя» Катерина Чистякова, яка побувала в St. Jude разом зі своїми колегами, розповідає, чому в цій клініці змогли добитися таких результатів. Читати далі...

   Це не оповідання і не стаття. Це фрагментарний опис швидкоплинного життя. У нього два епіграфи: старе китайське прислів’я «Щоб ти жив у часи перемін!» і рядок із чудової пісні Ю. Левітанського: «Что же из этого следует? – Следует – жить!» Отже, навіть у часи перемін — будемо жити.
   У січні, на свій день народження, я зі сміхом сказала, що в цьому будинку в центрі Сімферополя я народилася, прожила всі свої 47 років і, певно, тут помру. У середині лютого мої дорослі діти обрадували новиною, що в нашому домі з’явиться нове покоління сім’ї — сьоме покоління кримчан. А на початку березня я усвідомила, що треба виїжджати…
   З’ясувалося, не так уже й багато речей потрібно людині. Читати далі...

Оля Кудиненко - засновник благодійного фонду "Таблеточки", у минулому - піар-менеджер.

"Таблеточки" почалися майже три роки тому зі сторінки в Facebook. Цього року Оля пішла з "Еста-Холдингу", де працювала кілька років, і зайнялася благодійністю в повну силу. Вона зареєструвала фонд "Таблеточки", який допомагає онкохворим дітям.

В інтерв'ю INSIDER Оля розповіла про українську медицину, корупційні схеми в лікарнях, а також про улюблені книги і подорожі. Читати далі...

   Вчора в обласній дитячій лікарні відбулося свято для діток з особливими потребами. Розважали дітей на святі наші лікарняні клоуни. Ось щот написала після свята клоунеса Лілу: 
   "Те, що я побачила сьогодні у відділенні реабілітації діток, це не передати словами. Ми живемо і думаємо що у нас є проблеми, але наші проблеми це ніщо, в порівнянні з тим, що переживають батьки цих діток. Дай Боже терпіння цим батькам і сил. Цей вихід сьогодні - це величезний урок для мене. Я навчилась бачити прекрасні душі в недосконалих тілах... Читати далі...

   Вперше в Рівному відбулось Свято малюка. У нас існує така традиція – дякувати всім, хто долучився до проведення та організації заходу. Отже і цього разу лунають слова подяки  на адресу... Читати далі...

   По Рівному ходить жінка, збирає кошти на лікування дитини. Розповідає, що в неї донька років 17-18, важкий сколіоз. Протягом минулого року жінка збирала кошти на повторні операції. Орієнтовно в серпні цього року жінка прийшла до постійного жертводавця і попросила грошей на те, щоб забрати дитину з київського моргу, бо операції не допомогли і дівчинка померла. На початку жовтня дитина дивним чином "воскресла", натомість "помер" її тато і заплакана жінка в чорному шалику просила гроші на те, щоб забрати дівчинку після успішної операції з Охмадиту. Сьогодні ми дізнаємося, що дитина знову "померла" і жінка знову збирає гроші в районі Ювілейного, щоб забрати доньку з Києва. 
   Жінка показує оригінал паспорту на прізвище Котяш Ольга, каже, що це паспорт її дитини. ЖОДНИХ інших документів не показує. Читати далі...

   Побачивши, як горить будинок, в якому знаходиться багато людей, дітей і старих, нерозумно було б, напевно, почати шукати інструкцію по евакуації і проводити в цей самий момент консультації, питаючи у різного роду експертів, рятувати цих людей чи ні, законна ця процедура або не дуже, і якщо навіть рятувати, то кого? 
   Саме так зараз виглядає картина з купівлею медикаментів для мільйонів тяжкохворих українців. Держава протягом 10-ти місяців вирішує, чи потрібна йому така категорія громадян - хворих СНІДом, туберкульозом, онко-захворюваннями. 
   Інакше як свідомим винищенням тяжкохворих пояснити поведінку країни щодо власних громадян не можна - до кінця бюджетного року залишилося пару місяців, а ліків як не було, так і немає. Є тільки мильні бульбашки-обіцянки чиновників усіх рівнів - від тендерних ділків в МОЗ до Кабміну та прем'єр-міністра Яценюка. 
   У пожежі хвороб в Україні щодня згорає 1600 людей. Для того що б врятувати їх життя, потрібно зовсім небагато: рішучість влади, сміливість виконавців, і самовіддане бажання фармацевтичних компаній допомогти пацієнтам України. Читати далі...