Якби у мене був капелюх, я б неодмінно його зняла перед тими волонтерами, дякуючи яким живе і дихає цей проект! Кожен з них хвилюється за свого маленького підопічного. Дзвонить і запитує яка реакція у дитини на лист. Адже зворотне листування відбувається дуже рідко і воно не є першочерговим в цьому проекті. Найголовніше які емоції отримує дитина від невеличкого листа і маленького подарунку до нього: пазли, розмальовка, журнал. Важливо відчути, що є хтось ще, нехай незнайомий тобі, хто не забуває про тебе.

    Проект «Листи друга» не збирає кошти, завдяки йому ми не можемо, наприклад, купити ліки. Та від цього він не стає менш важливим, бо допомога буває різною. І дитяча посмішка та дорогоцінний лист в дитячих руках вартують того!