| Головна » Статті » Наші випускники » Видиш Олексій |
Майбутній технік Олексій не може жити без своїх домашніх улюбленців та є першою нянькою на селі
 16-річний Олексій Видиш з Карпилівки потребує
невідкладної допомоги у лікуванні мієлодиспластиного синдрому
В нинішній час рідко зустрінеш хлопчака, якому у 16 років нецікавий комп’ютер, і навіть мотоцикли та машини. Нецікаві різні плестейшн, супер-модні телефони... Це все непотрібне Олексію Видишу, який виріс у селі Карпилівка Рівненської області. Хлопчик виріс у родині, де багато господарства і батьки від своїх батьків успадкували землі, на яких привчали працювати з малку і своїх дітей. Ніби нічого незвичного у родині Видишів не було. Але на вулиці 21 століття і всі хлопчаки рано чи пізно хочуть бути крутими, купуючи собі смартфони, компютери, мр3-плеєри, планшети і тд. Але не Олексій. Олексія цікавили і цікавлять досі лише трактори і комбайни. А ще він значно більше розуміє і усвідомлює, аніж його однолітки, а все через страшну хворобу, що невідступає вже два роки – мієлодиспластичний синдром. - Мені нічого не треба крім комбайна і трактора. Я їх до гаєчки розберу і складу – оце цікаво! – каже Льоша. – А всі ці мотоцикли і машини – нащо вони? Переконую та дивуюсь, що такого бути не може. Усім хлопцям хочеться мати БМВ і мотоцикл, модні гаджети тощо. - Це все мені не треба. Я навіть за комп’ютером сиджу рідко. От зараз я сиджу в Інтернеті, бо через здоров’я не можу виходити на вулицю і гуляти, але коли в мене все добре, то я не можу вдома всидіти. Мені треба природа! Робота якась захоплива. Я вже вирішив куди буду вступати після 11 класу – в Клеванський кооперативний коледж. На техніка вчитимусь, бо я це вмію від самого малечку. Запитую, чи хоч є де тим трактором працювати. - О, в нас багато землі. Ми все вирощуємо, бо багато худоби є. Так що навіть нічого не продаємо. Все для себе. Є свині, качки, кури, коти, собаки, морські свинки, папуги... Зупиняю хлопця на останньому. - Постривай, де ти взяв морських свинок і папуг? - Ну нам подарували. Я люблю тварин. Папугай у мене хлопчик Кєша і дівчинка Іріша. А морські свинки: Кузя, Няша і Машка. А собака тільки тиждень тому наплодила щенят, то я їх ще і не бачив... – чути сум в голосі хлопця. А про себе думаю: начебто дорослий, а так переймається своїми молодшими друзями, що й про себе, певно, менше думає. - Олексію, а мрії в тебе є? - Я ніколи не був на морі, на великих озерах... Але це другорядне. Я зараз не можу ні про що думати окрім свого остаточного видужання. Я планую продовжити навчання, продовжити заняття по плаванню (ходжу у приватний басейн, що недавно збудували в нашому селі бізнесмени з Рівного), хочу повернутися додому, щоб гуляти зі своєю дівчиною.  - А розкажи мені про неї щось.
- Її звуть Люба. Їй 14 років. Ми познайомились давно, бо живемо по сусідству. Я товаришую з її старшим братом і так вийшло, що почали зустрічатися. Але це не вперше я закохався... Перше кохання було два роки тому. Щоправда зараз моя любов значно серйозніша і доросліша. Люба мені дуже допомогає у моїй ситуації, підтримує. Ми часто зідзвонюємося. - А що ти любиш попоїсти? - Я невибагливий до їжі. Улюблені страви: смажена картопля та салат «Олів’є». Сам готувати не люблю, але вмію дещо робити. Я ж чоловік, тому кухня – це не моє покликання. - А які в тебе стосунки з сестрою, батьками, друзями, сусідами? - З сестрою ми дружимо, але якщо я вмію розказати про себе, то моя сестра Маргарита – це конспіратор. Вона все сама в собі обдумує і не любить розказувати про себе. От вирішила йти працювати, щоб батькам легше було – і пішла в офіціантки. Батьків слухаюсь і довіряю. Але про дівчину не говорю з ними, сам поки справляюсь, тому порад не треба! (Сміється) Друзів у мене багато і їхні захоплення схожі на мої. А от щодо сусідів, то я – перша нянька на селі. На мене всі сусіди лишають своїх немовлят. Я дуже люблю з дітьми спілкуватися. І коли я їх гляджу, то і сам граюся з ними, а не тільки дітей забавляю. Ще не бачив такої дитини, щоб я не знайшов з нею спільну мову. Вони в мене ніколи не плачуть. Може, відчувають щось... - То у тебе вдома можна відкривати садочок. А у тебе є якісь особливі уподобання у музиці, фільмах? - Ну музику я слухаю всяку... Ну от зараз грає нова пісня Бьянки «Музика», інколи слухаю диско-музику... Але не вибагливий. Подобаються всі жанри по трохи. От щодо кіно, то улюблені: «Форсаж», «Я - робот», «Залізна людина». Останній раз як був у кіно з дівчиною, то дивились фільм «Людина зі сталлю». Ну більше фантастика подобається. Щодо читання – то я люблю купувати журнал «Мир техники». Це для мене знайомий світ, і я з захопленням читаю про різні новинки. Я так більш нічим не цікавлюсь окрім техніки. Пригадати якісь кумедні чи форс-мажорні ситуації хлопець не зміг, але каже, що як і всі юнаки ламав і ногу і пальці. Пальця зламав перед самою хворобою – так катався на санях взимку. Але ці всі ситуації у Олексія викликають сміх, і зовсім не сум. Його батьки кажуть, що Льоша швидше їх підбадьорює, аніж вони його. Бо сам постійно каже, що все буде добре, що він одужає, і знайдуться кошти... Кошти знайдуться, якщо ми всі відкриємо своє серце і допоможемо у порятунку такого молодого і оптимістичного хлопця. Йому потрібно не багато... по 5 гривень з кожного мешканця Рівного, або по 2 гривні з кожного мешканця області, або кілька копійок від кожного українця... аби зібрати 130 тисяч євро на неродинну трансплантацію кісткового мозку. Ця сума є надзвичайно великою і нереальною для кожного з нас поодинці, однак посильна, якщо ми згуртуємося. А Олексій за це обіцяв пригостити малиною і медом домашнім, якій вирощує його дідусь! Допоможіть врятувати Олексія! Читайте також: Олексій Видиш - потрібна ТКМ. Терміново потрібно 5 тисяч євро на типування! Контакти: Мама Видиш Галина Тато Видиш Михайло Координатор Рева Мар'яна 098 45 26 916 | ||||||||||
| Категорія: Видиш Олексій | Додав: Anna_Iliuk (2013-07-23) | Автор: Анна Ільюк | ||||||||||
| Переглядів: 1475 |
| Всього коментарів: 0 | |
Block title
Категорії розділу
Програма підтримки
Стань донором
