Незважаючи на довгий і тернистий шлях в 260 днів ми нарешті вдома. Мій маленький, але дуже сильний син зміг пройти цей шлях, незважаючи на всі перешкоди. Бог послав нам це випробування, поклав важкий хрест на плечі моєї дитини, але він ні разу не кинув нас. Господь допомагав нам іти, коли не вистачало сил - піднімав і давав силу іти вперед, але були моменти коли він ніс мого синочка на своїх руках. Хочу подякувати всім Вам за ваші молитви. Разом ми змогли вимолити у Бога життя моєму синочкові. Дякую за Вашу підтримку, за Ваші слова, за Вашу матеріальну допомогу. Молюся за Вас і ваші родини, хай Господь Вас усіх благословить. Хочу подякувати колективу онко-гематологічного відділення Рівненської обласної лікарні. Ці люди за дев'ять місяців стали нам рідними. Завжди підтримають у потрібну хвилину, підкажуть, розкажуть і вислухають. Вони біжать до наших діток в будь-яку хвилину, рятують їх і люблять як своїх рідних. Велика подяка нашим волонтерам. Завжди допоможуть, виручать, все знайдуть, ніколи не покинуть не дивлячись на свої проблеми, родини. Зараз моя дитина ожила, наче птаха яка вирвалася на волю. Він бігає, грається і радіє кожному моменту свого життя, і радує мене своїм сміхом, кожним словом і своїм коронним: "Мамочка я тебе люблю". За все це я дуже вдячна Богу і Вам. Попереду у нас півтора року підтримуючої хіміотерапії, і прекрасне життя у всіх його фарбах. Вірю в те, що це життя в моєї дитини дуже довге.

 Спасибі моєму синочкові, що він все це витримав !!!!!

 Дякуємо Всім !!!!! Бережи Вас Господи !!!!!