A A
RSS
Головна » Статті » Наші ангели » Нуцковська Аня

Нуцковська Аня їде в Італію! Залишився лише один крок.
 
  Нуцковську Анюту від самого народження накрила чорна хмара перипетій. Спочатку від неї відмовилась мама – найрідніша людина. У зв"язку з цим тато змушений був замінити і маму, і тата, і уособлювати в собі всю міць, ніжність і силу для неї, його маленької доні. Він тримався і давав дитині тільки найкраще. Аня – це сонечко, яке посмішкою заряджало його, бабусь та оточуючих. Вона кумедна, любить гратись і охоче показує всім свої ляльки. Життя дитини вдруге переламала страшна хвороба. Хронічний мієломоноцитарний лейкоз, ювенільна форма. Це прозвучало для сім'ї Нуцковських як страшний вирок. Єдина можливість врятувати життя дитини - трансплантація кісткового мозку. Клініка в Італії, в яку звернувся тато з київськими волонтерами, тривалий час не давала ніякої відповіді. Час спливав, аналізи падали, у дитини почалися приступи кровотечі, які тяжко зупиняються, так як в крові дитини відсутні тромбоцити. І тут сталося диво!!! Італійський фонд "Лайф лайн" погодився оплатити лікування і пересадку кісткового мозку в Італії. Радості тата не було меж! Він дякує усім за допомогу. На поїздку в Італію при собі на початок потрібно мати хоча б 10 тис. Євро. Термін лікування Ані буде від пів року до 9-ти місяців. Вартість проживання в Італії коштує 150 Євро. На 30 березеня по підрахункам зібрано 16тис Євро, потрібно ще дозбирати хоча б 4тис. Євро, так як візи, білети, харчування та проживання там дуже дорого коштують і ще не відомо чи візьметься оплачувати фонд післяопераційні консультації . Просимо не байдужих людей, не лишайте дитину коли вже зроблений такий крок – прошу вас допоможіть нам до збирати кошти, щоб тато з дитиною могли виїхати на лікування і думати не про те що завтра не буде чим заплатити за житло, або не буде що їсти, а думати про те що дуже скоро Анічка вилікується, стане повноцінною дитиною і буде радіти життю!

Категорія: Нуцковська Аня | Додав: Volonter (2011-03-31) | Автор: Інна Макарова , Алла Редько
Переглядів: 1654 | Коментарі: 1
Всього коментарів: 1
1 Алла  
0
Сегодня нашу крошечку уже выписали , анализы стабилизировали и их отпустили домой.
Когда я пришла ребеночек еще спал, я пришла пожелать ей счастливого пути так как до отъезда уже ее не увижу. Я погладила ее ручку и она проснулась, в глубине души я обрадовалась что смогу посмотреть в эти глазки хотя и не хотела ее будить. Анечка была в хорошем настроении - улыбалась, сказала на своем детском спасибо , помахала мне ручкой и сделала свой воздушный поцелуй который я словила. Скажу вам честно за это время что мы тут в Ровно боролись за этого ребенка все так привыкли к ней - она нам как родная кровинка стала и мы плачем вместе с бабушкой конечно же от радости что ребенок едет и немного от грусти что долго ее не увидим... Солнышко наше - пусть Господь тебя сопровождает, а мы будем ждать твоего возвращения с ПОБЕДОЙ!!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Block title

Стань донором

Ти можеш ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ ДИТИНИ!

Наші скриньки

Випадкове фото

Друзі