| Головна » Статті » Наші ангели » Манайло Назар |
Трошки сумний випускний. Лікування раку позаду, але потрібно повертатися в дитячий будинок
Наш дорогий малюк Назарчик Манайло успішно завершив лікування!
Зараз, коли я згадую довгий шлях, який ми пройшли, мені здається, що це все відбувалося не з нами. Але Господь дав нам сили пліче до плеча пройти шлях, довжиною в дванадцять місяців, шлях від Великодня до Великодня. Господь дав хлопчику десятки незнайомих волонтерів, тисячі жертводавців, які допомагали купувати ліки та оплачувати працю няні. Наше знайомство було заочним, під час розмови з лікарем я навіть не встигла запитати, кого саме привезли у відділення з дитячого будинку: хлопчика чи дівчинку. Та й це тоді було не важливо. Головне хочь чимось допомогти дитинчаті. Перші дні в реанімації, малюк був настільки слабеньким, що не міг плакати. Ручки і ніжки тоненькі як палички, живіт величезний - Назарчику навіть не могли підібрати одяг. У той момент всі ми розуміли тільки одне - хлопчика потрібно охрестити. Але знову ж всі ми сумнівалися, чи маємо ми, чужі люди, право приймати такі рішення. Надихнув і змусив відкинути всі сумніви отець Леонід -священик Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря.
У палаті реанімації батюшка веде себе як вдома. Впевненими рухами розкладає все необхідне для хрещення. Отець Леонід кілька разів підходить до хлопчика, гладить його по голові і каже "зозулька маленька, все буде добре!" Білі мляві стіни реанімації, смугленький малюк на руках і дивно добрі блакитні очі священика - ось що врізалося в пам'ять під час хрещення маленького Назарія. «Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого...» - вимовляю слова молитви і перший раз в житті розумію, що дійсно вірю всім серцем. Вірую, Господи, що Ти нас не залишиш. Вірую, Отче, що даси нам сили вийти з реанімації. Вірую, Боже, що Ти збережеш цього малюка, допоможеш йому перемогти хворобу. Покидаю стіни лікарні вже іншою людиною. Тепер я хрещена мама маленького Назарія. Малюк вже не один, у хлопчика сьогодні з'явилося дві хресних мами і два хрещених тата. Разом ми будемо боротися за малюка.
У червні минулого року хлопчику видалили пухлину і приблизно в той же час він отримав статус сироти. Маму Назарчика позбавили батьківських прав. Нагадаю, що мама хлопчика залишила його в лікарні, інші родичі теж не виявили бажання лежати в лікарні з дитиною. Поки Назарчик проходив хімію за хімією, ми намагалися розповідати про хлопчика, шукати йому майбутніх батьків. До малюка кілька разів приїжджала жінка з Києва і почала оформляти опікунство над хлопчиком. Процес оформлення документів був довгим і важким, але ніхто не сумнівався в твердості рішення потенційних мами і тата. Минулого тижня малюка забрали з будинку малятка в майбутню сім'ю. Здавалося, що всі неприємності позаду. І ось сьогодні новина - Назарчика будуть віддавати назад, вже написано заяву про скасування опікунства.
У мене в голові тисячі думок і питань, їх поки не вдається укласти в зв'язаніі речення. Я не знаю, що сталося. Опікун каже, що не може взяти на себе величезну відповідальність по догляду за дитиною. Я не хочу нікого засуджувати. Я точно не знаю всієї ситуації і, чесно кажучи, вже не хочу знати. Що сталося, те сталося. Прикро тільки одне - дев'ять місяців пішло на оформлення документів. За цей час дитині можна було знайти іншу сім'ю. Скільки сил, часу і нервових клітин пішло на оформлення документів! І ось такий результат! Якщо в тому, що сталося, є хоч частина моєї вини - прошу мене вибачити. Я щиро хотіла, щоб малюк якомога швидше поїхав в сім'ю і докладала всіх можливих зусиль зі свого боку. Не дивлячись на те, що Назарчик буде повертатися до будинку маляти, сьогодні ми щиро дякуємо всім, хто був разом з хлопчиком. В першу чергу дякуємо наших друзів благодійний фонд «Крила надії» і особисто Наталю Липську і Марину Анісімову. Дівчатка допомагали нам у зборі коштів на лікування хлопчика, витратили безліч часу на придбання ліків і передачу медикаментів на баланс нашої лікарні. Дякуємо Вам за терпіння! Також дякуємо благодійному фонду «Розвиток України» за повне забезпечення Назарчика під час операції в Інституті раку та фонду «Запорука» за величезну моральну підтримку. Щиро дякуємо тисячі невідомих жертводавців. З перших днів у лікарні незнайомі люди приносили гроші, памперси, дитяче харчування, жертвували по кілька гривень в скриньки в нашому місті. З моменту створення груп в Одноклассниках і Контакті, для Назарчика було пожертвувано близько 100 000 гривень. Спасибі Вам, наші ангели-охоронці! Окремим рядком висловлюю слова вдячності нашим няням - Марії, Валі і Ані. Майже рік, день і ніч, будні і свята вони були разом з хлопчиком. Няні навчили Назарчика ходити, говорити і тримати ложку, в прямому сенсі слова проставили хлопчика на ноги. Кожен зуб, кожне підвищення температури, кожен, вибачте за подробиці, пронос і блювота Назара відбувалися на очах і на руках у наших нянь. Спасибі Вам! Я знаю, що дякувати волонтерам незручно. Волонтери намагаються допомагати непомітно. Але сьогодні я не можу промовчати про тих людей, які щодня вставали і лягали з думками та молитвами про хлопчика. Самий-самий головний волонтер в житті нашого хлопчика - Алла Редько. Вона веде групи хлопчика в соцмережах, вона шукала для хлопчика нянь, влагоджувала питання з органами опіки, постійно була на зв'язку і вирішувала поточні проблеми малюка. За таку величезну роботу Господь вже віддячив нашій Алочці - 27 лютого у неї народився чудовий здоровий хлопчик, теж Назарчик. Катерина Іванова, Олександр Петровський, Лілія Момотюк, Ольга Герасимчук, Олена Сідлецька, Олена Басюк, Марина Лободін, Сергій Задорецький - всі вони постійно допомагали на всіх етапах лікування малюка. Спасибі Вам! І вибачте, якщо я когось не згадала. Адже Вас так багато, дорогі наші! P.S. Ми знову шукаємо родину для Назарчика. Я вірю, що Господь не залишить малюка в дитячому будинку, не допустить, щоб хлопчик ріс сиротою. Характер у хлопчика чудовий, він доброзичливий, веселий і дуже розумний. У свої рік і десять місяців він абсолютно не відстає від однолітків. За станом здоров'я у нас не все так чудово. Назарчик переніс операцію з видалення нирки, пройшов дванадцять курсів хіміотерапії, у нього ослаблений імунітет і він є носієм вірусу гепатиту В. Проте, наші лікарі кажуть, що у малюка дуже міцне здоров'я і прогнозують, що хлопчик може вирости цілком здоровою людиною. Під час лікування у хлопчика тільки під час восьмої хімії почали істотно падати аналізи. У порівнянні з іншими дітьми це дуже хороший показник. Я прошу вас звернути увагу на цього малюка! Допоможіть йому знайти маму і тата! | ||||||||||
| Категорія: Манайло Назар | Додав: Саша (2012-04-18) | ||||||||||
| Переглядів: 1534 | Коментарі: 7 |
| Всього коментарів: 7 | ||||||
| ||||||
Block title
Категорії розділу
| Гордійчук Максим [13] |
| Костюкевич Яна [16] |
| Ляшук Діма [6] |
| Манайло Назар [12] |
| Нуцковська Аня [8] |
| Терещук Толік [6] |
| Фотенюк Сашко [10] |
| Михайлицька Валя [7] |
| Новосад Ольга [7] |
| Косинська Даринка [3] |
| Кубай Володя [2] |
| Матвійчук Назар [7] |
| Гузей Аліна [3] |
| Лімборська Владислава [3] |
| Бачук Юра [2] |
| Демченко Таня [1] |
| Васильчук Олександра [1] |
| Польцина Лариса [0] |
| Небувайло Анастасія [2] |
| Марущак Оксана [3] |
| Мельник Таміла [1] |
| Вашкевич Любов [8] |
| Брик Віталій [2] |
| Питель Аліса [4] |
| Сачук Василь [7] |
| Письмак Олександра [4] |
| Синяк Олександра [3] |
| Доброскок Вадим [6] |
| Чубай Богдан [2] |
Програма підтримки
Стань донором
