Якби маленький Назарчик умів говорити, він сказав би мамі, що у нього в животику росте щось чуже і потворне, сказав би, що це чуже стискає зсередини, немов сталевими лещатами. Назар сказав би мамі, що йому болить… І тоді, можливо, мама не спостерігала би із здивуванням, як у її хлопчика все росте і росте живіт, а забила б на сполох, стукала б в усі двері і шукала допомоги своїй кровинці.

Якби мама Наталя не залишилась сама без мами у чотири роки, то, мабуть, було б кому її навчити, як правильно доглядати за дитям, і було б кому їй сказати, що коли живіт у маляти більше самої дитини, то до лікаря треба бігти, не те щоб іти… І тоді, соціальній службі не довелося б забирати маленького і хворого Назарчика у мами і везти його у далекий і зовсім чужий дитячий будинок та лікарню.

Якби Назар умів говорити, то розповів би соціальній службі, що мама його любить і намагається дбати, а те, що неї не виходить, то просто нікому було їй підказати. Розповів би, що мама Наталя – ще сама дитина і потребує підтримки когось старшого та досвідченішого. Він би сказав, що без мами йому сумно і страшно, тим паче, коли незнайомі тьоті і дяді постійно колють пальчики та маленькі вени для безкінечних аналізів, ставлять катетери, підключають крапельниці, і постійно боляче-боляче-боляче. І тоді, можливо, Наталі би не загрожувало позбавлення батьківських прав, а сама вона була з сином у лікарні і підтримувала його у міру своїх ще дитячих сил…

Якби Назарчик умів говорити, він би обов’язково попросив усіх вас про допомогу, адже у нього попереду ще така довга і складна боротьба з недугою – хіміотерапія, операція, знову хіміотерапія, біль і довгі однакові дні у лікарняних стінах…

Однак хлопчику всього десять місяців, і він ще не говорить. Все, що Назар уміє – це посміхатися. Але сил на посмішки зараз немає. Навіть плакати сил немає, і Нараз не плаче, лише тихенько скиглить, як маленьке котеня. Він не плаче, він набирається сили, щоб здолати рак, який практично «з’їв» маленьку хлопчикову нирку, щоб навчитися сидіти і ходити, а головне, що повернути маму. І тоді у малечі все буде добре…

Реквізити для надання допомоги через БФ "Крила надії" :

Приватбанк
БФ "Крила надії"
Західне ГРУ ПриватБанку м.Львів
Рахунок 26000060442841 - для допомоги онкохворим дітям
ЄДРПОУ 35620901
МФО 325321
призначення: Добровільна пожертва для Назара Манайла