У маленького Вадима погані новини. Операцію з видалення пухлини знову перенесли, вже втретє. Місяць тому хлопчик поїхав в Інститут раку на операцію, але видалення пухлини так і не відбулося. Я не знаю медичних деталей. Знаю тільки, що Вадим провів у столиці три тижні, пройшов безліч аналізів після яких хлопчикові призначили ще чотири блоки хімії за місцем проживання. Вже по проїзду додому, після Великодня малюк пройшов УЗД і КТ, на яких видно, що пухлина знову пішла у ріст. Ситуація дуже страшна. Мама у розпачі - в неї на очах тане надія на одужання сина. Але опускати руки не можна, потрібно боротися. Читати далі... 

   Майже рік у лікарні. Майже місяць у реанімації. Маленьке життя , половина з якого пройшла в лікарняних стінах. Сьогодні маленька, світла і завжди весела Сашенька пішла в інший світ, де немає печалі, немає болю. Прощатися з такими дітьми дуже важко. Коли дитина відходить до ангелів ще на початку лікування, ти її ще не пізнаєш, не встигаєш пустити до свого серця. Коли зрозуміло, що медицина вже безсила, ти сприймаєш втрату змученої дитини як визволення від хвороби. Але коли дитина йде в кінці лікування, прийняти її втрату неймовірно важко. Перемога над страшною хворобою була такою близькою. Всього декілька введень хімії і кілька тяжких відновлень від неї - і можна було їхати додому. Не склалося... Саша дуже довго боролася з ускладненнями, але сьогодні маленьке сердечко не витримало тяжкої боротьби з хворобою.
   Спасибі всім, хто був поруч. І Сашенька, і лікарі, і батьки боролися до останньої хвилини.
   Вічна пам'ять. Сил мужнім батькам.

   З початку квітня Вася продовжує лікування лейкозу в Києві. До того часу він лікувався у Рівному і запланована госпіталізація в Охмадит мало не зірвалась, адже напередодні у Васі піднялась температура і він був змушений провести ще кілька днів в РОДЛ. Зараз хлопець маленькими кроками продовжує свій шлях до одужання. Звичайно лікування лейкозу супроводжується падінням аналізів та ускладненнями. Крім того величезне місто та лікарня, де лікуються діти з усієї України, може спантеличити будь кого. Але Вася не може дозволити собі впадати у відчай. Адже від його настрою залежить і настрій мами, яка в нього одна. І Вася, як справжній чоловік, підтримує маму в цей складний для їх родини період.
    Довгий час Вася був найстарший у нашому відділенні. І зараз серед малечі не вистачає його присутності на творчих заняттях, жартів під час зустрічей в палаті. Дуже сподіваємось, що подальше лікування Васі буде проходити впевнено і він з кожним днем наближатиметься до одужання.
Читати далі...

   Наша малеча Сашунька Письмак вже третій тиждень знаходиться в реанімації. У дівчинки гриби в легенях та ускладнення після важкої хімії з Цитозаром. Кілька днів стан був критичним і він постійно погіршувався. Завдяки неймовірним зусиллям багатьох людей Сашу вдалося підключити до сучасного апарату штучного дихання. Апарат перевезли з міської лікарні. На новому апараті Саші стало набагато краще, зараз дівчинка засвоює кисень, їсть самостійно, а не через зонд, усвідомлено дивиться на людей. Стан Сашульки все ж залишається вкрай важким, але дівчинка і лікарі продовжують боротьбу. На сьогоднішній день лікаря дуже турбують низькі аналізи, особливо тромбоцити, і пролежень, який почав утворюватися на голові у малечі. Читати далі...

   Про Любу можна розповідати годинами. Жвава, життєрадісна, бойова. Іноді дуже сумна, іноді заплакана, часом майже щаслива. Вона набагато дорослішим свого віку, сама спілкується з лікарями, сама дзвонить волонтерам, сама ходить до лабораторії за аналізами. Навіть після ампутації ноги ця світла дівчинка не розучилася посміхатися і радіти життю. Часом приходить смуток, хандра, але загалом Люба тримається як великий боєць! Часто мені здається, що вона і не лежить зовсім в онкогематології, а так, зайшла на хвилинку. Ну не може людина капати хімію і в той же час посміхатися, базікати про все на світі, показувати нову футболку, читати складні медичні книжки, мріяти про дорогуще авто BMW! 
   Про Яну я, на превеликий мій сором, не знаю майже нічого. Маленька перелякана дівчинка. Поговорити і познайомитися нам ніяк не вдається. Яночка або спить, або обережно визирає з-за спини бабусі. Читати далі...

   Нам дуже потрібна допомога. Дуже. Дуже. Дуже. У нас троє дітей, кожному з яких терміново потрібно не багато не мало, а 4800грн. Всі троє під загрозою кровотечі, всім потрібні сети для тромбоконцентрату.

   Перша героїня сьогоднішніх новин - Олена Жигун. Слава Богу, дівчинка відкапала надзвичайно тяжкий Цитозар, за три дні Олені ввели 30 грамових флаконів препарату. Перед початком хімії мами у відділенні пошепки говорили, що їхні діти важко переносили блоки з 6-7 флаконів Цитозару, а тут 30. Проте, Оленка всміхається і добре тримається, залишилося всього два дні Етопозиду і основне лікування мієлобластного лейкозу буде позаду. У дівчини вже почали падати аналізи. Олені потрібно терміново хоча б два сети. Ціна одного - 2400грн.

   Два інших героя - новенькі хлопці Вася Сачук і Саша Коваль. Хлопці лежать в одній палаті, у них один діагноз - гострий лімобластний Т-лінійний лейкоз. Читати далі...