A A
RSS
Головна » Статті » Діти з іншими діагнозами » Зінич Віталик

Новини про Віталика Зінича

       Перед такими мамами хочеться стати на коліна. Таких мам хочеться обняти і плакати разом з ними. В таких мам хочеться взяти хоч частинку їхньої болі і розвіяти ту біль за вітром. Нажаль, чи не єдине, що ми можемо зробити для них – молитися за їхніх дітей і допомагати їм морально і матеріально.

       На минулому тижні до нас в фонд приходила мама Віталика Зінича. Наталя довго-довго розповідала про їхнє життя і про їхнє лікування. Постараюся детально передати вам нашу розмову, щоб ви теж побачили, яким важким шляхом йдуть маленький хлопчик і його тендітна мама.

       По-перше, Наталя розповіла, що Віталикові зробили термінову операцію в Києві. Операція пройшла успішно, хлопчик швидко відновлюється.

       Друга хороша новина - наш герой відсвяткував свій четвертий День народження! Хоча Віталик і відстає в розвитку від своїх однолітків, але він розвивається, а це саме головне. Зараз мама не може сказати, з дитинкою якого віку можна порівняти її синочка. Наприклад, говорить Віталик як однорічна дитина, він тільки почав вимовляти перші слова. Але хлопчик розуміє все, що йому говорять, він знає всі кольори і деякі літери. Віталик вже може ходити, щоправда він проходить курс лікування в лікаря-ортопеда, його маленькі ніжки часто гіпсують на декілька тижнів. В гіпсі хлопчик не ходить.

       Також мама розповіла, як довго вона добивалася, щоб соціальні служби виділили для її синочка шведську стінку. Вісім місяців ходіння по кабінетам, купа документів і справок, сотні нервових клітин – і ось довгоочікувана мрія вже дома, в маленькій квартирі Зіничів. Наталя каже, що її важка праці по «вибиванню» шведської стінки не була марною. Віталик одразу зацікавився незнайомим предметом, а після того, як мама і старша сестричка показали, як користуватися таким чудом, спробував сам опанувати неслухняні перила. До цього часу хлопчик зовсім не користувався правою ручкою, вона в нього висіла як непотрібний предмет. А тут Віталька вперше в житті спробував користуватися правицею. Звичайно, повноцінно опанувати руку ще не вдалося, але мама бачить величезні зрушення в цьому напрямку!
Також зараз наш маленький герой ходить на заняття в будинок дитини. Там з хлопчиком працюють досвідчені лікарі. Мама хлопчика каже, що не знає скільки життя відміряв Господь її маленькому хлопчикові, але вона буде боротися за те, щоб покращити кожну секундочку цього життя.

       На жаль, боротися важко і в моральному, і в фізичному і в матеріальному плані. Морально важко бачити, як багато хто з оточуючих не бачить сенсу такої боротьби, дуже мало людей підтримує мужню маму. По тому, як багато Наталя розповідає про синочка, можна зрозуміти як їй бракує звичайного дружнього спілкування. Важко і фізично, бо хлопчика не можна залишити ні на секунду самого. Віталик активна дитина, але в нього на лобі після декількох операцій залишається незахищеною частина головного мозку. Голова хлопчика росте, і захисна пластина вже не закриває весь лоб, частина мозку залишається закритою лише шкірою. Бокова пластина на скроні трошки розвернулася і теж не захищає мозок повністю. Це вкрай небезпечно, будь-яке падіння може призвести до страшних наслідків. Тому з хлопчиком постійно знаходиться хтось з рідних, мама або бабуся.

       Про матеріальні проблеми годі й говорити. Мама не працює, хлопчик отримує лише мізерну пенсію по інвалідності, тато не платить аліменти. Віталикові постійно потрібні ліки і підгузники (хлопчик тільки вчиться самостійно ходити в туалет). Також хлопчикові регулярно потрібно купувати спеціальне ортопедичне взуття. Про нове взуття мама і не мріє, воно дуже дороге. Наталя шукає в інтернеті пропозиції щодо використаного взуття. Якщо пощастить знайти, то одна така пара коштує від 400 до 600 гривень. Останню пару взуття мама купила в Латвії, але Віталик росте і це взуття на нього вже маленьке. Зараз хлопчикові треба купити пару черевичків на вулицю і пару взуття додому, адже навіть в квартирі хлопчик не може ходити босоніж.

       Ось така історія щоденної боротьби за життя і здоров’я маленького Віталика. Мама каже, що ця важка боротьба не є марною, адже хлопчик росте, посміхається, вчиться ходити і говорити, а ще допомагає кожному з нас стати трішки добрішим,  трішки терплячішим до людей, які відрізняються від нас.

       Ми щиро дякуємо всім, хто відгукнувся на прохання про допомогу для Віталика Зінича. На рахунку фонду було зібрано 1715 гривень, на ці гроші найближчими днями будуть придбані ліки і підгузники для хлопчика. Ще 100 доларів від благодійника, який не назвав себе, було передано мамі малюка після термінової операції в Києві.

       Ми просимо вас і надалі не забувати про Віталика, адже хлопчикові постійно потрібна допомога. Зараз найболючіша проблема – придбання ортопедичного взуття на осінь.


Телефони

Мама – Зінич Наталія 097 471 83 88

Волонтер Ільюк Анна 067 363 66 67

Волонтер Рева Мар’яна 098 45 26 916


Реквізити для надання допомоги

БФ "Скарбниця Надії"

АТ "УкрСиббанк"

р/р 26009336789200

ЄДРПОУ 37685693

МФО 351005

Призначення платежу – добровільна пожертва для Зінич Віталія

Категорія: Зінич Віталик | Додав: Саша (2012-08-13) | Автор: Мар’яна Рева
Переглядів: 1036
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Block title

Стань донором

Ти можеш ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ ДИТИНИ!

Наші скриньки

Випадкове фото

Друзі